Дійсно важливо, щоб взаємовідносини між замовником та виконавцем були рівноправними. Саме тому я пропоную достатньо уважно подивитися на той проект закону про Державне оборонне замовлення, який був розроблений в ДК «Укроборонпром». Таку думку висловив директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express Сергій Згурець 12 вересня ц.р. на круглому столі в Укрінформі «Проблеми реформування ОПК України. Шляхи та можливості реалізації реформи».
Зокрема, С. Згурець наголосив, що цей проект якраз вирівнює взаємини учасників, і на його думку, експертне середовище і парламентські структури мають підтримати цей законопроект, який насправді відкриває інші можливості взаємодії між усіма рівноправними учасниками цієї відповідальної роботи.
«Повертаючись дещо до реальності, щоб ми високо не літали в хмарах, на сьогоднішній день в нас немає кадрів, немає технологій і немає ресурсів, і в цих трьох обмеженнях ми маємо будувати наші перспективи і нашу діяльність. В цей час відбувається досить унікальна ситуація, яку варто оголосити, коли ми говоримо про державне приватне партнерство, то ми вважаємо, що зазвичай приватні компанії суттєво допомагають оборонно промисловому комплексу, але є ситуації абсолютно протилежні», — заявив експерт.
Також експерт пояснив, що проблеми співпраці виникають через неможливість приватних підприємств виконати взяте на себе зобов’язання .
«Десь на початку року я писав матеріал, що цього року українська армія буде отримувати нову бронетехніку ротними чи батальйонними комплектами, так от ця ситуація навряд чи справдиться. Що відбувається зараз, зокрема вперше зварювальники державних підприємств з Харкова та Києва поїхали на Лозову аби в терміновому порядку варити корпуси на приватному підприємстві, яке де-факто зриває державне оборонне замовлення, тому що Лозова взяла гроші десь на пів сотні корпусів, але за цей час коли ми відкрили кордони, всі зварювальники з Лозової поїхали в Польщу, з чотирьох бригад залишилася де-факто одна, і навіть якщо зарплату цим зварювальникам підняли до 1000 євро, Лозова не може варити корпуси з необхідною швидкістю, хоча вона було основою виконання державного оборонного замовлення стосовно бронетранспортерів. І тепер державні компанії відправляють своїх робочих туди, щоб встигнути зварити корпуси і щоб до кінця року забезпечити виконання хоча б частини оборонного замовлення», — заявив С. Згурець.
«Тому, коли наприкінці року буде виникати питання: «Чому не всі БТРи зроблені?» — це буде ознакою проблем не лише в ДК «Укроборонпром», а у всій системи, де відповідальність лежить і на Міністерстві оборони, і на приватних компаніях, і частково на ДК «Укроборонпром», і це лише приклад нашої реальності», — додав директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express.
Він вважає, що без змін в правовому середовищі та процедурах досягти пришвидшення роботи та опрацювання державних оборонних замовлень буде неможливо.
«Друга ситуація, знову ж таки візьмемо ці БТРи, за рік вартість комплектуючих зросла і та ж Лозова підняла вартість корпусу БТРа на 1 млн грн, а на комплектуючі десь на 300 тис грн. Через це всі виробники БТРів, зокрема Харків і Київ, які формують свою ціну опираючись на постачання тієї ж Лозової , представили ці ціни Міністерству оборони, а Міністерство оборони ці ціни не затверджує, і через це фактично виникає патова ситуація, що Міністерство оборони змушує заводи іти в суд, щоб вони форматі суду підтвердили збільшення ціни. Збільшення ціни через судову процедуру займе десь півроку, тому цей час ми матимемо заморожений процес, який не дозволяє почати готувати БТРи за новою ціною, і тоді виникає питання: «Хто в цьому винуватий, Міністерство оборони, чи та ситуація, коли Міністерство оборони боїться підписувати документи, враховуючи особливий тиск прокуратури чи інших наглядових органів, які суттєво ускладнили життя відповідальним особам?», — і такі речі є важливими рисами нашої поточної ситуації, які просто неможна ігнорувати, і коли ми говоримо про орган виконавчої влади у вигляді міністерства чи агентства, то фактично ми говоримо про якусь гарну вивіску, але за цією вивіскою стоять наші люди, наші процедури, наше середовище, і без змін в цьому форматі ні міністерство, ні агентство ситуацію суттєво не покращать», — зазначив С. Згурець.
Він вважає, що необхідно звернути увагу на досвід наших колег з Польщі і не допустити таких самих помилок.
«Я повернувся з виставки в Польщі, де стояли наші гелікоптери, Мі2 і Мі8, поляки навколо них ходили, казали, що це гарні зразки, і розповідали про свою ситуацію, їх державне агентство оборонних замовлень підпорядковувалося спочатку Міністерству економіки, потім Міністерству оборони, а зараз починається нова реорганізація, коли вони свій оборонно-промисловий комплекс намагаються замкнути на агентство, яке буде утворюватися в Кабінеті міністрів, але враховуючи протиріччя між президентом і прем’єром, всі розуміють що ця хаотична перебудова є наслідком політичних складнощів в країні. Я не хочу, щоб наша розмова про агентство чи міністерство зачіпала лише політичну складову і не зачепила ґрунтовні зміни у взаємовідносинах між усіма структурами, зокрема Міністерством оборони, Міністерством економіки, а також державними та приватними виконавцями», — заявив С. Згурець.
«Тепер коли ми говоримо безпосередньо про центральний орган виконавчої влади, я є прихильником простого рішення, це безпосереднє розширення повноважень Міністерства економіки і щодо формування оборонно-промислової політики за рахунок внесення однієї зміни в постанову і кадрового посилення цього відділу Міністерства економіки, тому що у нас бракує людей за всіма напрямками, ми призначали директорами бронетанкових заводів людей, які займалися виготовленням пива, і така практика зберігається немає людей з необхідною підготовкою. Створивши міністерство ми навіть не зможемо знайти достатню кількість фахівців аби забезпечити якісне виконання цієї роботи. Тому я повертаюся до першої тези: «У нас бракує людей, технологій і ресурсів», — і нам зараз треба забезпечити нормальну взаємодію між ланками, які зараз спроможні виконувати державне оборонне замовлення і вирішити ті проблеми, про які я казав раніше», — підсумував експерт.