ЯК РОЗВИВАТИ ПЕРЕДОВІ РОЗРОБКИ ДЛЯ БЕЗПЕКИ І ОБОРОНИ В УКРАЇНІ

Фактори, які впливають на розвиток і впровадження високотехнологічних розробок в інтересах національної безпеки і оборони в Україні:

відсутність незалежної, дієвої та ефективної системи пошуку, аналізу та всебічної експертної оцінки можливості реалізації та ефекту від впровадження перспективних, передових, проривних ідей і високотехнологічних проектів, та їх впливу на забезпечення обороноздатності;

відсутність або/та неузгодженість, незакінченість, безсистемність ряду законодавчих та нормативно-правових актів, доктрин, концепцій, програм щодо гармонізації розвитку фундаментальної і прикладної науки та передових розробок для безпеки і оборони;

відсутність єдиного державного органу (у тому числі з функціями управління і контролю), відповідального за формування та реалізацію політики пошуку, здійснення відбору, фінансування та реалізації розробок в сфері високих та проривних інноваційних технологій для забезпечення обороноздатності держави;

катастрофічне зниження спроможності наукових шкіл, технологічності виробничих підприємств, відставання вітчизняної науки та промисловості в практичних і технологічних аспектах розробки і впровадження високотехнологічних проектів;

розпорошеність зусиль, повноважень, ресурсів (економічних, технічних, часових) та наукового і науково-педагогічного потенціалу за територіальним розміщенням і цільовим призначенням;

системне недофінансування фундаментальної науки, проектів в сфері високих та проривних інноваційних технологій, глибока комерціалізація оборонно-промислового комплексу, недостатній розвиток державно-приватного партнерства.

Таке становище в сфері розвитку високих та проривних інноваційних технологій в Україні в сучасних умовах вимагає створення системи пошуку, здійснення відбору та реалізації тих розробок, які за умови їх реалізації здатні забезпечити стратегічні переваги в сфері безпеки і оборони держави на основі принципово інноваційних рішень.

 

Таку систему пропонується створити дворівневою

І рівень (аналог DARPA):

Національне (державне) агентство передових розробок для безпеки і оборони (прим. – назва умовна) повинне мати статус спеціально уповноваженого державного органу, відповідального за визначення політики розвитку, супроводження розробки високотехнологічних систем озброєння і військової техніки для забезпечення обороноздатності держави. Має бути підпорядкованим Уряду (профільному віце-прем’єру; Міністру оборони, якщо будуть переглянуті його повноваження). Має бути підзвітним РНБО.

Має займатися проектами в критичних високотехнологічних  сферах та галузях які, за умови їх реалізації надають державі стратегічні переваги.

Довідково: До високих оборонних технологій (англ. high technology, hi-tech) традиційно відносять найбільш нові і прогресивні технології сучасності:

інформаційні та кібер технології;

інноваційні електромеханіка та електроніка;

нано-, квантові, біотехнології, генна інженерія;

генерування, акумулювання та передача енергії;

робототехніка та штучний інтелект;

інноваційне матеріаловедення, «чисті» та енергозберігаючі технології (cleantech);

напівпровідникові технології;

космічні технології;

телекомунікаційні технології та технології управління і автоматизації.

З цією метою центр повинно здійснювати:

пошук, аналіз і оцінку ідей, проектів;

всебічну оцінку спроможностей держави (технологічних, економічних, фінансових, політичних, безпекових) для їх реалізації;

всебічна оцінка ризиків та загроз проекту (фінансових, політичних, безпекових, технологічних);

оцінка (прогноз) ефекту (впливу) від впровадження результатів проекту (політичного, економічного, воєнного, інформаційного);

здійснення функцій державної експертизи розробок з питань таємниць;

підготовка висновків та рекомендацій щодо подальшої розробки проекту;

формування вимог і завдань центрам компетенції (ІІ рівня), координація їх діяльності і контроль реалізації проектів;

формування спроможностей і сприяння державно-приватному та міжнародному партнерству (у разі можливості та доцільності);

відбір та ліцензування експертів.

Має складатися з керівництва Центру, керівників проектів (за напрямами), державних експертів (за кластерами і напрямками), підрозділів, що забезпечують діяльність.

 

ІІ рівень:

Система центрів компетенції за профільними кластерами та напрямками.  Може складатися з організацій, установ, ВНЗ, ВВНЗ, НАНУ, НЦ, НДІ, НДЛ, КБ з дослідним виробництвом.

Основні завдання:

моніторинг знань в т.ч. спецінформації у визначеній предметній галузі;

формування, утримання і оновлення науково-технічної бази інформаційного ресурсу за кластерами та напрямками в т.ч страхового фонду документації;

збір, систематизація, поширення й примноження знань та ефективних практик за напрямами, забезпечення ефективного доступу до експертного інформаційного ресурсу;

формування наукових шкіл;

розробка відповідних стандартів і впровадженням отриманого досвіду;

підготовка науковців та висококваліфікованих інженерів;

оптимізація та концентрація на єдиній платформі наукового, конструкторського, технологічного та виробничого потенціалу, фінансових, та інтелектуальних ресурсів;

координація науково-виробничої діяльності через інститут генеральних (головних) конструкторів;

виготовлення і дослідження макетів, дослідних зразків;

Науково-випробувальний комплекс високих оборонних технологій концентрує діяльність на напрямах: інформаційна та кібернетична безпека; технічні види розвідки; управління силами та засобами; інформаційно-комунікаційні системи; роботизовані системи та інші.

Додаткові обов’язкові вимоги (умови).

Формування системи контролю і відповідальності. Всі функціональні і структурні юридичні особи і посадовці мають нести відповідальність за результати роботи згідно із законом (дисциплінарну, адміністративну, кримінальну, матеріальну). Державні експерти – за висновки, керівники проекту – за рішення, і т.ін.

Юрій Даник,

начальник Інституту інформаційних технологій,

генерал-майор