Щодо поставки іранських ракет Fath-360 в Росію Юрій Лямін, якого називають експертом з армії та ОПК Ірану, зазначив наступне:
«Іранський ракетний комплекс Fath-360 (експортне позначення BM-120, тобто балістична ракета з дальністю до 120 км) являє собою достатню нову розробку іранської оборонної промисловості, яка упродовж останніх років масово постачається на озброєння сухопутних військ і військово-морських сил як Корпусу вартових ісламської революції, так і Армії Ірану.
Фактично, дані комплексу на стиці оперативно-тактичних ракетних комплексів і крупнокаліберних реактивних систем залпового вогню, тобто кожна самохідна пускова установка Fath-360 має до шести 368-мм одноступіневих твердотопливних керованих ракет в транспортно-пускових контейнерах (ТПК).
Треба зауважити, що в самому Ірані подібні ракетні комплекси помічені з двома різними варіантами транспортно-пускових контейнерів (прямокутного або круглого перетину), різниця між якими не зовсім зрозуміла на даний момент, але на експорт їх виставляють як BM-120 у прямокутному перетині ТПК. Пускові установки створюються на шасі тривісних вантажних автомобілів, які легко маскуються під звичайні вантажівки за допомогою рухомих тентів.
Маса ракети Fath-360 (BM-120) становить 787 кг, а її бойової частини – 150 кг. При цьому, судячи з рекламного відео даного комплексу, на експорт пропонуються ракети з трьома типами бойових частин — фугасною, осколковою та проникаючою. Дальністю поразки цілей цими ракетами заявляється до 120 км, швидкість ракети в польоті становить до чотирьох махів, що робить її досить складною ціллю для перехоплення засобами ППО. Наприклад, американські оперативно-тактичні ракети типу ATACMS мають максимальну швидкість приблизно у районі трьох махів. Кругове ймовірне відхилення ракет заявлено менш ніж 30 метрів. Потенційно у цих ракет може також існувати варіант з оптико-електронною головкою самонаведення для високоточного ураження найбільш важливих цілей, як у цілого ряду інших іранських ракетних комплексів.
В цілому, Fath-360 враховуючи дальність дії ракет до 120 км, наявність шести ракет на одній пусковій установці і ракет з різними бойовими частинами, дозволяє оперативно завдавати ударів по різних цілях, що знаходяться поза досяжністю звичайної ствольної артилерії і РСЗВ — командним пунктам, складам боєприпасів, позиціям ППО, ракетним комплексам, місцям тимчасового збору особового складу та техніки супротивника тощо. При цьому іранська промисловість здатна подібні ракети випускати у великих кількостях, забезпечуючи як власні, так і експортні потреби».