Динамічні зміни основ оборонної стратегії і тактики бойових дій, організації і оснащення військ, що відбуваються, свідчать про суттєві якісні трансформації сучасного поля бою в цілому. Стрімке скорочення часу на вирішення бойових завдань, поряд із впровадженням все більш сучасних засобів доставки засобів ураження об’єктивно вимагають наявності у військах спеціальних систем бойового управління для контролю як за цими процесами, так і за розвитком бою.

 

Автоматизація і розвиток поля бою

В умовах критичного зростання в сучасних війнах ролі просторо-часового фактору на усіх рівнях і ділянках воєнного ланцюжка застосування зброї набирає актуальності скорочення часу реакції на загрози, що виникають. Одним з ключових варіантів вирішення проблеми фахівцями вважається автоматизація з її можливостями протистояти також і перспективним загрозам.

         За експертними оцінками, проблема створення відповідних автоматизованих систем виникає з багатоплановості завдань, що існують, та пов’язаних з цим умов, які вже перевищують можливість їх охоплення людиною і навіть групою людей. Тобто, існує об’єктивна потреба в суттєво більшій автоматизації процесу обробки інформації та прийняття рішень, та навіть наданні йому певної пріоритетності. Особливої важливості це набирає для видів Збройних сил, що мають на озброєнні технічно складні види озброєнь і військової техніки (ОВТ), передусім, ЗРК, літаки, танки, кораблі тощо.

Тим часом, розвиток техніки має наслідком подальше конструктивне і експлуатаційне ускладнення ОВТ. Відтак, у низці випадків швидкості мислення людини для обробки отриманої інформації і прийняття відповідного рішення виявляється вже недостатньо. І вона перетворюється на своєрідну перешкоду (або слабку ланку) та стримує функціювання усього ланцюжка.

За прогнозами, більш високий рівень автоматизації процесу управління складними системами ОВТ, незалежність дії останніх від людини і навіть певне обмеження людського фактору, як слабкої ланки усього ланцюжка, вже у найближчій перспективі дозволять війську отримати на полі бою цілком нові бойові спроможності.

Вимоги сучасного поля бою зумовлюють постійне скорочення часу реакції на постійну і швидку зміну обстановки, що впливає на успіх виконання бойових завдань в цілому. Дуже часто реакція має бути миттєвою. В бойових умовах швидкість реакції сприяє досягненню раптовості, завоюванню ініціативи або переваг над противником, що визначає хід і результат бою. Це є ще одним критичним елементом процесу управління і використання наявних ОВТ.

Ефективна автоматизація процесів управління дозволяє забезпечити суттєву економію сил і засобів, що використовуються для вирішення бойових завдань. У свою чергу, цьому сприятиме мережецентричність (об’єднання усіх бойових елементів у єдину інформаційно-ударну систему) сучасного поля бою і здатність швидко і ефективно аналізувати і обробляти значні обсяги інформації, що циркулює в системах АСУ.

Останні досягнення  науки у сфері автоматизації вже є складовою частиною сучасних рішень систем типу C4ISR (Command, Control, Communications, Computers, Intelligence, Surveillance and Reconnaissance). В останніх функції людини замінюються інтелектуальними системами, навіть в межах прийняття певних рішень.

Державною програмою розвитку ЗС України на період до кінця 2020 р. передбачене створення стаціонарних захищених пунктів управління для стратегічного рівня та новоствореного військового управління оперативного рівня. З метою автоматизації системи оперативного (бойового) управління, зв’язку, розвідки та спостереження українська армія має перейти на систему  C4ISR.

Остання передбачає:

• створення захищеної телекомунікаційної мережі;
• переведення стратегічних, оперативних та тактичних систем зв’язку на цифрову платформу;
• впровадження автоматизованої системи управління розвідкою;
• удосконалення автоматизованої системи управління ПС;
• створення автоматизованих систем управління СВта ВМС.

Допомогти у впровадженні сучасної системи бойового управління мали міжнародні партнери у рамках співпраці «Україна — НАТО».

Систему C4ISR, під час створення, планувалося тісно інтегрувати з іншою, а саме з імпортною системою з управління оборонними ресурсами DRMIS (Defence Resource Management Information System). Остання успішно використовується у збройних силах західних держав, наприклад, Канади.

Державною програмою також передбачаються: розробка концепції програми створення єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами; розробка програми створення єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами і реалізація розробленої програми.

З огляду на актуальність автоматизації системи управління Збройними Силами України, було розроблено Концепцію галузевої програми створення ЄАСУ ЗС України, спрямовану на реалізацію до кінця 2020 р. заходів, визначених в Оборонному бюлетені в якості стратегічних цілей (створення ефективної системи управління C4ISR та Єдиної інформаційної системи управління оборонними ресурсами).

За великим рахунком йдеться про інтеграцію різних видових систем передачі інформації та зв’язку в єдину систему обміну даними в інтересах управління міжвидових угруповань ЗС України і всебічного забезпечення їх бойових дій.

 

Українські досягнення

21 — 22 листопада 2019 р. Генеральний штаб Збройних сил України вперше продемонстрував стан роботи у сфері створення та впровадження на озброєння ЗСУ автоматизованих систем управління, передусім, АС Центру оперативного управління («Дзвін-АС»), АС бойового управління «Ореанда ПС» та АС тактичної ланки управління (“Простір”).

«Дзвін АС» (виробник – компанія «Еверест») є базовою частиною єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ. Високоінтегрована, автоматизована система управління та контролю бойовими діями стратегічного, оперативного і частково тактичного («бригада») рівня, що дозволяє у напівавтоматичному та автоматичному режимах генерувати документи бойового управління, створювати та відслідковувати картографічну інформацію, отримувати вичерпні дані про власні війська, наявні розвіддані, дані про війська противника, їх поточне і перспективне забезпечення, а також проводити розрахунки співвідношення сил і засобів, оптимальності їх застосування у різних сценаріях.

АСУ «Простір» (виробник – компанія «Телекарт-Прилад») є тактичною складовою Єдиної автоматизованої системи управління ЗСУ, автоматизована система управління та сенсорів тактичного (батальйон-рота-взвод-відділення-солдат) рівня, що включає засоби автоматичного і на пів автоматичного управління вогнем, сенсорами та засобами розвідки створено на базі захищених низько швидкісних та стійких для перешкод засобів та алгоритмів зв’язку.

«Ореанда-ПС» (виробник – компанія «Аеротехніка») – це захищена АСУ авіацією та засобами протиповітряної оборони. Як складова частина ЄАСУ ЗСУ вона інтегрує комплекси управління авіації, радіотехнічної та авіаційної розвідки, а також засобів ураження та пунктів управління. «Ореанда-ПС» дозволяє забезпечити автоматизоване, єдине рішення контролю повітряного простору інтегроване до аналогічних систем держпідприємства «Украерорух» та до систем протиповітряної оборони і угруповання повітряним простором НАТО. В системі реалізовано стандарт НАТО щодо обміну інформацією про повітряну обстановку (Link-1). Вона здатна працювати в інтеграції з базою автоматизованою системою управління ЗСУ «Дзвін». При цьому дозволяє на третину скорочувати чисельність оперативно-особового складу, багаторазово скорочує час планування постановку, та виконання бойових завдань. Можливості виробництва оцінюються до 15 комплексів на рік, поточне виробництво – 1-2 комплекси на рік.

Під час презентації заступник начальника Генштабу генерал-лейтенант Радіон Тимошенко зазначив, що «…всі елементи в рамках створення системи автоматизації ЗСУ замкнені, а у січні-лютому 2020 року цілком можливе впровадження нових систем в експлуатацію».

Тобто, в 2020 р. Збройні сили є цілковита можливість прийняти на озброєння єдину автоматизовану систему управління та зробити суттєвий крок до цифрової армії, про яку чимало говорили у 2019 р. За рік можна ввести в експлуатацію 12 нових об’єктів ЄАСУ ЗСУ, що, за оцінками фахівців коштуватиме не більше 1 млрд. грн.

Згідно з ГШ ЗСУ, наразі вже створено діючу стаціонарну версію АСУ «Дзвін», що знаходиться «в одному із захищених приміщень Генштабу». Також існує мобільна версія, розгорнута в розташуванні Генштабу в межах польового пункту управління оперативного рівня. Остання використовується для демонстрації можливостей АСУ і одночасно забезпечує підготовку військових фахівців, що мають в подальшому користуватися такою технікою і обслуговувати її в реальних умовах. Варто додати, що означені елементи ЄАСУ вже взяли участь у 4 навчаннях ЗСУ та підтвердили високі технологічні можливості. Йдеться про можливості прийняття рішень та обробка даних при використанні автоматизації збільшується з 40 хв. до 1,5 хв.

Проект ДКР «Дзвін» наразі перебуває на завершальній стадії реалізації. Найближчим часом планується провести її випробування з подальшою дослідною експлуатацію і подальшим прийняттям на озброєння. Відповідно, вже прийнято рішення щодо обладнання пунктів управління на усіх ланках управління. На стадії проектування перебуває робота зі створення АСУ механізованої бригади Сухопутних військ ЗСУ. За оцінкою ГШ ЗСУ, цілком реально протягом 3-4 років поетапно завершити процес автоматизації ЗСУ в цілому поряд з переходом на цифрові технології і засоби зв’язку. Автоматизація дозволить не лише значно скоротити час на прийняття рішень і  час реакції, що само по собі важливо в умовах війн і збройних конфліктів. Важливим суміжним досягненням має стати оптимізація чисельності особового складу війська в цілому і зменшення витрат на його утримання.

Проект створення єдиної автоматизованої системи управління є по суті проектом цифрової армії в рамках цифрової держави Україна. При цьому проект «Дзвін» передбачає охоплення в рамках єдиної мережі інформацію не лише від військових джерел, але й від інших, у т.ч. цивільних органів управління, задіяних у забезпеченні національної безпеки. Існуючі мережі будуть в подальшому нарощуватися, залучати АСУ інших родів військ з метою оперативного реагування на загрози, що виникають.

Вже у процесі презентації офіцерами 53-ї та 14-ї механізованих бригад було відпрацьовано низку учбових завдань бойового управління і контролю на тактичному рівні. Поточну ситуацію і стан роботи виводився на монітори, де також відображувався процес отримання і обробки розвідувальної інформації, отриманої від мобільних джерел, що перебувають на значній  відстані від учбового пункту автоматизованого управління силами і засобами.

Що насправді дає впровадження в армії автоматизації? Це перехід на електронний документообіг. Підвищується оперативність. У ППО досягнуто скорочення часу реакції на загрози до рівня кількох секунд, підвищено стійкість на дію ворожих РЕБ. При ураженні повітряних цілей завдяки впровадженню АСУ і скороченню часу на виконання стрільби (пусків), вогневі позиції батареї, що стріляє, уникають демаскування перед противником.

Тим не менше, як вважає генерал Тимошенко, ЗСУ потрібна Державна програма щодо автоматизації процесів у системі ППО. За умови наявності необхідного фінансування існує можливість впродовж двох років вирішити усі питання управління у Повітряних силах. Поряд з відновленням великої кількості ЗРК автоматизація дозволить у рази підвищити можливості ППО.

Важливо підкреслити, що усі три зазначені фірми-розробники є приватними компаніями, які отримали право долучитися до створення стратегічно важливих систем в рамках конкурсу і після ретельного відбору кандидатів. Тобто, на ринкових і цілком конкурентних засадах, що відповідає світовій практиці і само по собі сприяє якісному виконанню робіт. Більш того, вони готові вкладати власні кошти для підвищення якості продукту і  діють дуже активно.

Зокрема, під час демонстрації також було повідомлено про розробку приватними компаніями «Еверест» і  «Практика» командно-штабної машини (КШМ) для рівня «бригада-батальйон». КШМ оснащена АСУ «Дзвін» та бортовою інформаційною системою «Hermes». При цьому, якщо «Дзвін- АС» створюється і фінансується в рамках ДОЗ (відпрацювання елементів рівня бригади і вище), то  «Hermes» — цілком ініціативна розробка ( для тактичного рівня). Нова КШМ змонтована на базі глибоко модернізованого БТР-60 і дозволяє створювати інформаційне поле бою, з обміном інформацією, коли командування отримує повну панораму даних про обстановку на полі бою, а підлеглі бійці – оперативні команди. Система дозволяє виводити на монітори інтерактивні мапи місцевості з нанесеною тактичною обстановкою.

Усі три презентовані Генштабом вітчизняні проекти автоматизації: «Дзвін-АС», «Ореанда» ПС та «Простір» цілком відповідають вимогам, стандартам та принципам системи C4ISR країн-членів НАТО. Вони створювалися за стандартами НАТО і є сумісними з аналогами країн Альянсу, розробками за програмою MIP (США), протоколами передачі даних за стандартами НАТО. Генерал Тимошенко поінформував, що «Дзвін-АС» «є для нас найбільш важливим, як системоутворюючий проект, до нього будуть після завершення ДКР підключатися інші, у т.ч. і «Простір». Тому «Дзвін» для ГШ ЗСУ сьогодні пріоритетне завдання».

Під час презентації «Простору» демонструвався концепт «Солдата майбутнього» від компанії «Телекарт-Прилад», з індивідуальним комплектом оснащення бійця. До складу останнього включено компактні мобільні  засоби прихованого зв’язку (2-3 канали, у т.ч. унікальний широкополосний вітчизняної розробки), планшет і все необхідне для  інтеграції бійця в сучасну тактичну систему поля бою. Йдеться про можливості окремого бійця щодо інформування про поточну обстановку власного командира і решти інтегрованих користувачів даних, тобто, знаходитися в єдиному інформаційному полі (наприклад, отриманих при застосуванні лазерного прицілу розвідки (ЛПР), так і можливість отримувати у зворотному напрямку необхідні дані, що дозволяють більш чітко оцінювати зміни обстановки і навіть отримувати цілевказівку для ураження цілей.

За повідомленням розробника, зазначений концепт створено з урахуванням сучасних світових трендів, представники української робочої групи активно і на рівних співпрацюють і обмінюються думками у зазначеній сфері із експертами НАТО, а також провідними іноземними компаніями, зокрема, польськими, канадськими та ізраїльськими.

Українські розробки не просто створюються  за стандартами НАТО, а й враховують практичний досвід бойових дій на  Донбасі. А конструктивні підходи вітчизняних фахівців змусили партнерів з Альянсу навіть переглянули вимоги одного із діючих стандартів НАТО  щодо сенсорів тактичного рівня, дещо поширивши його дію і на інші засоби.

Стосовно перспектив роботи учасники презентації і експерти були налаштовані доволі оптимістично, що не можна не оцінити. Також генерал Тимошенко повідомив, що: «… на бригадному рівні («Простір») ми співпрацюємо з британськими колегами, вони багато в чому допомагають і діляться досвідом». Робота триває.

          Третьою складовою частиною ЄАСУ ЗСУ є  АСУ «Ореанда-ПС». Вона вже прийнята на озброєння ЗСУ і навіть поставлена на бойове чергування, у т.ч. в зоні проведення ООС. Наразі йдеться про систему, конфігуровано побудовану для вирішення завдань ППО. Система дозволяє забезпечити автоматизоване, єдине рішення щодо контролю повітряного простору, при цьому використовуються новітні цифрові технології у побудові комплексів і при цьому застосовувати їх на практиці разом із наявною базою техніки, що стоїть на озброєнні ЗСУ. За оцінками українських експертів, «Ореанда-ПС» цілком здатна витримати конкуренцію з кращими закордонними аналогами, а головне – вона є сумісною з ними.

Пункти бригадного управління передбачений як у стаціонарному, так і у мобільному варіантах. Пункт бригадного управління розгортається в польових умовах в межах однієї години. Він є повністю автономним, має власні джерела енергоживлення тощо.

У грудні 2018 р. ЗСУ отримали 8 перших АСУ «Ореанда-ПС». Загалом планується постачання 20 таких комплексів. Серед намірів українського Генштабу провести спільні навчання з силами НАТО після отримання усіх компонентів  за темою «Ореанда-ПС». Причому за умов, щоб партнери видавали свої ввідні, наприклад, розвідінформацію, а ми відпрацювали завдання своїми засобами.

 

«Вузькі точки» та «підводні каміння» автоматизації

Одним з ключових джерел розвідувальної інформації є космічна розвідка, через можливості якої ЗСУ і інші силові відомства отримують дані, необхідні для врахування у поточних планах. В якості прикладу взаємодії усіх складових, що забезпечують функціювання АСУ, під час презентації на реальних прикладах демонструвалися можливості космічної розвідки.

За повідомленням заступника начальника Національного центру управління та випробувань космічних засобів (НЦ УВКЗ), що входить до складу ДКАУ, В’ячеслава Ониська, за умов відсутності у України власних супутників Україна вимушена орендувати космічні апарати інших країн. Проте, обробку отриманої інформації виконує український НЦ УВКЗ, який має фахівців і відповідну інфраструктуру.

Наразі НЦ УВКЗ орендує комерційні супутники оптико-електронної розвідки іноземних країн, можливості яких обмежуються погодними умовами і видимістю в атмосфері Землі. В перспективі, у випадку укладення відповідної угоди, Україна зможе орендувати також супутники радіолокаційної розвідки, які зможуть «бачити» цілі  цілодобово без жодних обмежень. Щоправда, якість зображень  в такому випадку буде гірше через меншу роздільну здатність. Тим не менше, згідно з повідомленням представника ЗСУ, минулого року використання саме такого супутника все ж таки дозволило викрити в зону ООС бронетехніку росіян, яку сховали в «зеленці». Все це було враховано і використано для успішного виконання українськими підрозділами конкретного завдання.

Під час показу можливостей космічної розвідки було продемонстровано кілька космічних фото російських військових об’єктів в тимчасово окупованому Криму, зокрема, військовий аеродром Бельбек з бойовими літаками агресора. Порівняння знімку з його попереднім аналогом дозволяє аналізувати зміни і робити певні висновки. Можливість автоматизації процесу аналізу отриманої розвідувальної інформації    дозволяє оперативно відслідковувати поточні зміни усіх більш-менш важливих об’єктів і в поточному режимі інформувати командування. Відповідно, це дозволяє приймати необхідні управлінські рішення практично в реальному часі і, що дуже важливо, значно скорочує час реакції на зміни обстановки.

Робота НЦ УВКЗ інтегрована в систему АСУ ЗСУ в якості важливого елементу оперативної розвідки. Втім, Україні явно бракує власних космічних платформ, щоб мати можливість цілодобового контролю цілей. Це важлива негативна обставина, яку слід розуміти і враховувати керівництву нашої держави. Для створення власного супутникового угрупування потрібно вивести на орбіту від 8 до 16 супутників, що зараз складно. До того ж, ГКАУ, підпорядковане Міністерству економіки та розвитку України, не має формального відношення до сектору нацбезпеки і оборони, що не дозволяє відповідним чином піднімати це питання на державному та урядовому рівнях. То ж в Генштабі ЗСУ наполягають не необхідності законодавчого вирішення питання включення ГКАУ до складу сил оборони України. Адже космічна розвідка працює на інтереси усіх відомств України, а не лише силових. У складі Центру сьогодні працюють близько 250 спеціально відряджених офіцерів ЗСУ, у т.ч. 70 з  числа тих, що свого часу вийшли з Криму.

На відміну від іноземної практики створення космічних командувань та військ (США, Китай, РФ, Франція), в Україні, що має готову інфраструктуру і космічну галузь, питання посилення спроможностей у космосі, який НАТО вже визнає театром воєнних дій,  поки що залишається по за увагою уряду.

В той же час, джерела в Генштабі повідомляють про замороження на невизначений термін  робіт з продовження реалізації проекту створення єдиної автоматизованої системи ЗСУ. При цьому навіть вже виділені ресурси у розмірі кількох сотень мільйонів гривень з незрозумілих причин не використовуються. Затримка загрожує зривом виконання планів впровадження усієї системи АСУ на озброєння у 2020 році, що в умовах війни і загрозою збройного нападу з боку РФ становить велику небезпеку.

 

Володимир Заблоцький,

член Експертної ради

Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння