САМІТ ДВОХ КОРЕЙ: ЧИ МОЖЛИВЕ ПОТЕПЛІННЯ НА ПІВОСТРОВІ?

Двадцять сьомого квітня 2018 року лідери Південної та Північної Кореї зустрілися для перемовин у селищі Пханмунджом в демілітаризованій зоні, яка слугує кордоном між двома державами. Кім Чен Ин став першим представником своєї династії, який ступив на землю Південної Кореї з часів закінчення бойових дій у 1953 році. Президент Півдня Мун Чже Ін вже бував на Півночі раніше як радник колишнього очільника країни Но Му Хьона. Його родина походить звідти і він досі має родичів по інший бік 38-ої паралелі…

Кім Чен Ина супроводжувало дев’ятеро людей — вище керівництво країни, включаючи його впливову сестру Кім Йо Чжон, віце-голову Департаменту Агітації та Пропаганди, яка раніше відвідувала Південь на Зимових Олімпійських Іграх. На зустрічах вона була його довіреним радником.

Тих, хто ще приїхав з Кімом, можна розділити на дві групи.

Політики:  Кім Йон Нам, голова Президіуму Верховної Народної Асамблеї, міністр закордонних справ Лі Йон Хо і Лі Сон Гвон, голова Комітету з Мирного Об’єднання Країни. Також були присутні троє віце-голів Центрального Комітету Трудової Партії Кореї: Кім Йон Чоль (колишній голова розвідки КНДР),  Чое Гві та Лі Су Йон.

Військові: Лі Мьон Су, голова Генштабу Народної Армії Кореї та Пак Йон Сік, фактично міністр оборони країни.

Разом з президентом Південної Кореї на зустрічах з північною делегацією були присутні голова розвідки Півдня Су Гун та голова штабу президента Ім Чон-Сьок.

План зустрічі включав у себе кілька символічних частин, наприклад, спільне висаджування корейської сосни, та поливання її водою з двох річок, які протікають Північчю та Півднем. Після цього лідери близько півгодини розмовляли приватно.  Церемоніальна частина складалася з публічних промов та підписання спільної декларації про подальші наміри. Документ, який затвердили своїми підписами Кім Чен Ин та Мун Чже Ін, дуже нагадує попередні декларації, особливо текст 2007 року, деякі речення з якої він повторює майже слово в слово.

 

Роззброєння, потепління та підписання мирної угоди

Основних тем для обговорення було три: мирне ядерне роззброєння, покращення міжкорейських відносин та найголовніше — підготовка до підписання миру замість діючого з 1953 року перемир’я. Наразі можна сказати, що Кореї взяли твердий курс на досягнення миру та відновлення взаємовідносин, яке почалося з новорічного звернення Кім Чен Ина. Головною причиною прийнято вважати накладені на режим санкції США та ООН, які серйозно вплинули на економічний стан країни та підштовхнули її до виходу з міжнародної ізоляції. Природно, що Північ звернувся до своїх сусідів, де до влади прийшла більш налаштована до діалогу з Пхеньяном адміністрація.

Перед зустріччю з Мун Чже Ином, лідер КНДР, на зустрічі партійного Центрального Комітету, оголосив про призупинення запусків міжконтинентальних балістичних ракет та ядерних випробувань. Він також пообіцяв через місяць закрити частково зруйнований останнім підземним тестом ядерний полігон Пунгері, визнавши, що там ще є два тунелі у гарному стані. Нижче розглянемо, до чого саме дійшли зголи учасники міжкорейського саміту.

Наразі для аналізу доступний лише неофіційний переклад англійською мовою, викладений на сайті саміту. Оскільки офіційного документу не публікувалося, будемо виходити із наданого пресі.

У першому пункті першого блоку наголошується, що «покращення та культивування міжкорейських відносин більше не можна відкладати».  Пункт другий є не менш важливим: у ньому робиться наголос на «самостійному визначенні Кореями своєї долі». Що, звісно, неможливо, оскільки обидві країни спираються у своїй політиці на різні центри сили — Китай та США.

Далі зазначається про «створення спільного офісу радників» в особливій промисловій зоні Кесон. Вперше з лютого 2016 року ця зона набуває практичного значення для обох Корей. Офіс буде сприяти подальшим міждержавним консультаціям та допомозі обом народам. Діалог на вищому рівні, а також візити чиновників та військових будуть посилені та збережені. Перша зустріч генералів має відбутись вже у травні цього року. Північ та Південь вже відкрили гарячу лінію між двома лідерами, на черзі — лінія між військовими. На міжнародному рівні сторони домовились і далі брати участь у спортивних змаганнях однією командою. Найближча така можливість — Азійські Ігри-2018.

Заради подальшого покращення гуманітарної ситуації буде скликана міжкорейська зустріч Червоного Хреста. На 15 серпня, День Звільнення, запланована перша з жовтня 2015 року зустріч розділених родин. Заключним пунктом першого блоку є згода на подальшу імплементацію проектів, викладених у тексті декларації від 4 жовтня 2007 року для «посилення економічного зростання та спільної процвітання обох націй».

Другий блок декларації присвячений зниженню напруги на півострові та роботі на створення взаємної довіри через припинення усіх актів агресії. Мета — “на практиці усунути усі небезпеки військового конфлікту”.  Для цього Демілітарізована зона, яка фактично розділяє дві держави, буде перетворена на “мирну зону”. З 1 травня Південь припинив пропаганду через гучномовці та розкидування листівок, з закликами до втечі з КНДР. Незважаючи на низький практичний ефект від таких дій, вони були серйозним приводом для роздратування для керівництва Півночі. Морська зона у Жовтому морі теж змінить призначення: звідти мають зникнути військові ескадри обох держав, а багате на рибними ресурсами місце буде використовуватись по своєму прямому призначенню.

Нарешті, третій пункт каже про перетворення нині діючого припинення вогню від 1953 року на стабільний та постійний мирний договір за участі США, та, можливо, Китаю. Більше деталей ми дізнаємось після зустрічі Кім Чен Ина та Дональда Трампа у травні або червні. Обидві Кореї підтвердили свою прихильність до: пакту про ненапад стосовно одна одної , поступовому, фазовому роззброєнню (включаючи ядерне) після створення довіри між військовими та майбутнього півострова без ядерної зброї. Сторони домовились просити світове товариство про підтримку мирних намірів. Президент Південної Кореї Мун Чже Ін має здійснити візит у Пхеньян наприкінці 2018 року.

 

Чи може щось завадити мирному врегулюванню?

З наведеного можна зробити висновок, що документ, безумовно, є історичним, але він не позбавлений повторів минулих домовленостей та теж може стати жертвою зміни політики Пхеньяну, як це було у 2000, 2007 та 2012 роках. Декларації бракує висвітлення практичних заходів щодо денуклеаризації Корейського півострова та роззброєнню півострова. Чи це буде демонтаж усієї ракетно-ядерної програми чи лише зупинка випробувань ракет та снарядів? Що Кім Чен Ин буде вимагати у обмін на свою ядерну зброю? Цілком можливий варіант — зняття “ядерної парасолі” з регіону, включаючи Японію та Південну Корею, припинення військових навчань і розрив відносин цих країн із США. У виграші може опинитися Китай, тому ми маємо розглядати подібний сценарій як можливий, але нереалістичний бо він не відповідає регіональним інтересам Сполучених Штатів.

Стурбованість також викликає те, що наразі немає чіткої відповіді від світових лідерів, що вони готові йому запропонувати, окрім виходу з міжнародної ізоляції та послаблення санкцій. Існує серйозний ризик, що перемовини між Трампом та Кімом проваляться і кожна сторона повернеться до минулої політики.

Зазначене об’єднання двох Корей залишається у дуже віддаленій перспективі. Фактично єдине, що з декларації має шанс на реалізацію, це мирний договір, який замінить собою перемир’я. Після цього, Кореї можуть приступити до реалізації інфрастуктурних проектів та двохсторонніх дій заради покращення відносин. Економіка країни, хоч і може тепер уникати голоду після поганих врожаїв, все ще залишається на поганому рівні та сильно залежить від впливу санкцій ти притоку валюти від громадян, які працюють за кордоном. І Кім Чен Ин наголошував, що він тепер зосередиться на її покращенні.

Але все ще слід дуже обережно та скептично відноситись до будь-яких обіцянок Пхеньяну, крім гуманітарних, які насамперед вигідні північному режиму. Ракетні запуски та навіть ядерні випробування можуть бути продовжені, оскільки ракетні війська Півночі доволі мобільні. Прогноз  можна буде робити тільки після зустрічі лідерів КНДР та США і після подальшого спостереження за кроками Північної Кореї у розрізі виконання нею пунктів Пханмунджомської декларації. Або ж спроби їх уникнути та створити обхідні шляхи для продовження провокацій на півострові.

Анатолій Максимов,

журналіст-міжнародник