ПІХОТНІ РОБОТИ РЕВОЛЮЦІЙНО ЗМІНЯТЬ ПОЛЕ БОЮ? Частина 2

Незважаючи на те, що програма SMET в даний час перебуває на етапі останніх узгоджень деяких вимог, вона фактично вже реалізується, на що вказує  створення в США перших зразків роботів, призначених для розвантаження піхотинців в частині надійного, вчасного та безпечного логістичного забезпечення (транспортування озброєння, боєприпасів, продовольства, спорядження і решти вантажів, евакуація поранених тощо).

Йдеться про концептуальний підхід американських фахівців у цій сфері, де передбачено майже усі вимоги до перспективних піхотних роботів з точки зору набуття ними ТТХ, необхідних для постійної служби та вирішення спеціальних завдань (розвідка, пошук і нейтралізація вибухонебезпечних предметів на маршруті пересування підрозділів тощо).

Як свідчить поточний досвід армії США, легка піхота має бути здатною до передислокації на відстань 32 км протягом 5 годин, отже, SMET має не лише забезпечити цей показник, але й суттєво його покращити.

Загальні вимоги передбачають, що майбутній робот має супроводжувати піхоту зі швидкістю 3 км/год безперервно протягом 72 годин (без підзарядки батарей або лише на наявному запасі палива), долаючи при цьому дистанцію до 100 км. Передбачаються три режими його функціонування/управління – повністю автономний, напівавтоматичний і шляхом дистанційного управління.

Сама платформа має бути здатною транспортувати вантажі масою 454 кг (попередньо передбачається, що це має розвантажити кожного солдата відділення піхоти на 45 кг i  забезпечувати 3 кВт потужності під час зупинки або 1 кВт під час руху. Це має забезпечувати подолання більших відстаней, ніж зараз, а здатність забезпечення електрикою дозволить підзаряджати електричні пристрої та акумулятори. Натомість, у випадку необхідності здійснення маршу на великі відстані з більшою швидкістю роботи  SMET можуть буксируватися звичайними транспортними засобами.

Серед інших вимог – малошумність робота під час руху, модульність його конструкції і універсальність системи управління, інтероперабільність з іншими платформами і можливість подальшого розвитку обраної конструкції.

Система управління і принципи її використання не мають сильно відрізнятися від застосованих на інших платформах, таких, як спільна роботизовано система CRS-I (Common Robotic System – Individual) або важка CRS-H (Common Robotic System – Heavy). Однією з головних вимог є обмеженні вартості закупки до рівня 100 тис. USD, тому дозволяється використання перевірених і доступних на ринку військових і комерційних рішень.

До вимог, які за оцінками експертів, можуть з’явитися в майбутньому, можна віднести розвідку місцевості для виявлення можливих наслідків ядерного, хімічного або бактеріологічного зараження (монтаж спеціального обладнання, детекторів тощо). Наразі, це є лише опціональною вимогою, адже додаткове обладнання потенційно зменшує можливості робота за основним призначенням на потребу піхоти.

До того ж, як зазначають експерти, конструктивні рішення і ТТХ роботів супроводження піхоти мають свої особливості, відмінні від спеціалізованих роботів, призначенням яких є нейтралізація вибухонебезпечних зарядів та інших загроз). Тому спроби універсалізації конструкції  шкодять її спеціалізації і не можуть вважатися стандартною вимогою, за окремими виключеннями.

В період з 11 вересня по 14 жовтня 2017 року в Форт-Беннінгу відбулася І Фаза програми SMET, що передбачала оцінку оцінку запропонованих відповідними 9 американськими виконавцями варіантів роботів. Попередньо спеціальною комісією було оцінено розміри і масу цих машин, використані в них технічні рішення, а також мобільність на складній місцевості (в т.ч. подолання водних перешкод). Зокрема, роботи мали подолати близько 97 км (за 72 години) на складному ландшафті з лісами та пагорбами.

Крім того, перевірялися транспортні можливості роботів, заряджання ними акумуляторних батарей, рівень емітованого працюючим роботом шуму, оцінювалися попередні показники експлуатаційних витрат відповідних платформ.

На підставі результатів здійснення І Фази в грудні 2017 року командування армії США обрало чотирьох потенційних підрядників з виготовлення майбутніх піхотних роботів — Applied Research Associates Inc. (ARA) у складі компаній: Polaris Defence i Neya Systems (консорціум Team Polaris), General Dynamics Land Systems (GDLS), HDT Global i Howe&Howe Technologies. Загалом вони мають виготовити по 20 роботів різних конфігурацій для проведення чергової фази випробувань.

Концерн GDLS запропонував платформу MUTT (на вимогу КМП США) за схемою 4×4 масою 385 кг і швидкістю більше 13 км/год (на базі машини J5 UGV канадської фірми Agro). Привід забезпечується двома електродвигунами (які в принципі є двома окремими приводами). У цій конфігурації він може бути обладнаний однією-чотирма акумуляторами (у останньому випадку максимальна дальність ходу оцінюється більш як у 49 км). Для збільшення дальності ходу, в якості опції, розробник пропонує застосувати додатковий дизель-генератор.

MUTT здатний транспортувати вантаж масою понад 300 кг і може буксируватися з максимальною швидкістю понад 80 км/год. Колеса можуть бути замінені на систему з 4-х легких (гумових) гусениць, що зменшує тиск на ґрунт і покращує маневрові якості у складних умовах. Конструкція корпусу і прийнята схема шасі дозволяє машині долати великі водні перешкоди на плаву, щоправда, за умов обмеження  на 50% маси корисного вантажу і швидкості до 6 км/год. Машина тримається на воді завдяки пневматичним опонам, рух забезпечується окремим агрегатом. Машина здатна генерувати мінімум 1,5 кВт потужності.

Передбачено можливість озброєння робота кулеметом або 60-мм мінометом, а його розміри (1300 х 1300 х 1600 мм) дозволяють транспортувати машину важкими вертольотами типу CH-47, CH-53 i конвертопланами типу V-22. Також передбачається можливість десантування робота парашутним способом з транспортних літаків.

Запропонована фірмою HDT Global Hunter машина WOLF (Wheeled Offoad Logistics Follower) є платформою за схемою шасі 6×6, конструктивно здатна долати перешкоди, в т.ч. рви глибиною до 600 мм.

В ходовій частині використано спеціальні диски з еластичними опорами і безповітряні опони (спеціальний патент). Така система дозволяє роботу мати високу маневреність на вологих ґрунтах, заболочених територіях тощо. У випадку глибокого снігу передбачається можливість використання  спеціальних гусениць.

Гібридна силова установка (двигун, інтегрований з генератором потужністю 130 к.с.) дозволяє розвивати швидкість понад 32 км/год (буксировки – понад 80 км/год) та забезпечувати забезпечення енергією понад 20 кВт під час зупинки робота.  Двигун запускається після розряду акумуляторної батареї до встановленого мінімуму і спроможний забезпечити достатню потужність для завантаження акумуляторів (літієво-іонні) навіть під час максимально можливого дренажу. Сама ходова частина ізольована від оточення для зменшення термічної і акустичної сигнатури працюючого робота.

Розміри платформи (1170 х 1400 х 2300 мм), маса 1100 кг, корисне навантаження – 450 кг, дальність ходу 100 км, час безперервної роботи – 72 години. Робот здатний долати перешкоди, уклін 60% i нахил 30%.

Між іншим, саме WOLF під час випробувань поконав тестову ділянку за 23 години, швидше за усіх 9 протестованих на Фазі І роботів.

Він пристосований для установки дистанційно керованого вогневого модуля з 7,62-мм, 12,7-мм кулеметами або 40-мм автоматичним гранатометом (можлива комбінація цих видів зброї), легкого тралу або штурмового мосту,  навісного будівельного обладнання та спеціальних ношів для транспортування двох поранених. Подальша робота триває в напрямку зменшення рівня акустичної шумності працюючого робота, збільшення його надійності тощо.

Компанія Team Polaris презентувала робота MRZR-X, конструкція якого базується на вже існуючій 4-особовій машині MRZR-D з шасі за схемою  4×4 (стоїть на озброєнні СВ США, Корпусу Морської піхоти та  Командування Сил Спеціальних операцій  США). Тому кошти придбання і подальшої експлуатації робота MRZR-X є найменшими в порівнянні з іншими конкурентними конструкціями.

Крім того, зарезервовано можливість використання цього робота в якості звичайного транспортного засобу, що має швидкість понад 80 км/год (за іншими даними — 96 км/год) без необхідності буксировки машин. Його розміри (1520 х 3590 мм) i маса (867 кг) дозволяють транспортувати робота конвертипланом V-22 Osprey. Він також оснащений буксирним гаком і може крім власного корисного навантаження у 680 кг, також буксирувати причеп аналогічної маси у 680 кг.

Передбачено додаткове устаткування для пересування робота місцевістю зі складним рельєфом, а також кріплення для монтажу стрілецької зброї. Робот здатний забезпечувати генерацію енергії потужністю до 3 кВт. За рахунок демонтажу 2-х задніх сидінь існує можливість розмістити  2 ноші.

Компанія Howe&Howe представила робота RS2-H1, який є універсальною високомобільною гусеничною платформою з гібридною енергетичною установкою (високий обертовий момент). Маса машини 907 кг i може нести додаткове бронювання, що збільшує її масу до 998 кг. Малошумний багатопаливний двигун (нафта або JP-8) взаємодіє з літієво-іонними акумуляторами. Для зменшення теплової сигнатури машини впроваджено систему охолодження вихлопних газів.

У разі необхідності робота можна буксирувати штатними засобами зі швидкістю до 97 км/год. Для цього він швидко переставляється на спеціальні колеса. Машина здатна долати підйом у 60% та  нахил до 45%.

Робот здатний перевозити до 454 кг вантажу і буксирувати причеп аналогічної маси. Передбачена можливість установки пристроїв з нейтралізації вибухонебезпечних об’єктів або викривання мін на піщаних ділянках. Управління роботом здійснюється за допомогою звичайного джойстика. Під час Фази І робот поконав дистанцію 97 км за 29 годин із середньою швидкістю 3,2 км/год.

В бюджеті на потреби оборони США на 2018-19 рр. передбачено кошти на закупку роботів і реалізацію ІІ  Фази програми SMET. Тести роботів мають проходити у Форт Кампелл (умови високих температур влітку) та Форт Друм (низькі температури взимку) у двох бригадних бойових групах піхоти (Infantry Brigade Combat Team — IBCT). При цьому тестувати роботів в реальних умовах будуть піхотинці, від висновків яких залежатиме рішення щодо вибору найбільш оптимальних платформ. Не можна також виключати, що буде обрано не одного робота, а одразу кілька цікавих і практичних рішень.

Першим етапом ІІ Фази буде перевірка можливостей і безпеки експлуатації роботів в рамках спеціально створених епізодів реальних ситуацій, що трапляються на полі бою. Також роботи мають практично транспортуватися на зовнішній підвісці вертольота UH-60 Black Hawk i в вантажному відділенні вертольоту CH-47 Chinook. Остаточно рішення щодо вибору конкретного робота (роботів) має бути прийняте у першому кварталі 2019 року, а наприкінці року має розпочатися вже серійне виробництво.

Крім США, розробками піхотних роботів супроводження активно займаються інші країни. Так, французька Агенція DGA уклала контракт з фірмою Safran Electronics&Defense (фактично це консорціум у складі кількох фірм на чолі з  Safran) щодо розвитку перспективних роботів в рамках більш широкої Програми модернізації Сухопутних військ під назвою «Scorpion».

Новий проект під назвою «Furious» має на меті розробку організаційних і технічних підстав для інтеграції взаємодії традиційних і безпілотних машин на перспективному  полі бою. Проект має кілька етапів, з яких перший триватиме 18 місяців і має завершитися створенням технологічних демонстраторів роботів.

Загалом заплановано створити трьох роботів різних розмірів і призначення, що діятимуть автономно у різних бойових середовищах і мають взаємодіяти між собою і з піхотою або з традиційними бойовими машинами. Головне призначення роботів полягатиме у здійсненні розвідки, цілевказанні та передачі даних. Найбільший з роботів буде створено на базі розробленої раніше під головуванням фірми Safran платформи «eRider» (виробляється консорціумом Valeo i PSA).

В даний час машина проходить випробування в одному з армійських навчальних закладів в якості засобу підтримки снайперських підрозділів. При цьому робот має забезпечувати розвідку цілей і точне позиціонування. Для цього він оснащений передовою системою типу C4ISTAR, що дозволяє дистанційно транслювати отримані дані  безпосередньо на позиції користувачів. Перевагою цієї платформи вважається можливість безпосереднього керування нею однією особою, а також можливість взаємодії з малим БПЛА типу VTOL.

«eRider» має 2 електричні двигуни (на кожну вісь), що забезпечуються електрикою від іонно-літієвих акумуляторів, здатних до того ж під заряджатися від генератора потужністю 2,6 кВт. Потужність кожного двигуна 15 кВ (максимальна – 20), дальність ходу робота становить 300 км, максимальна швидкість – понад 70 км/год. Усі колеса є керованими.

Німецький концерн Rheinmetall Defence розробив власну Піхотну Систему XXI століття (System Infanterie), одним з елементів якої можуть бути багатоцільові безпілотні колесні роботи MM UGV (Multi Mission Unmanned Ground Vehicle). Основне призначення останніх – розвідка і уточнення обстановки для потреб піхоти, особливо в умовах урбанізованого середовища, в горах і в лісі. Іншими варіантами використання на перспективу вважаються  логістична підтримка, евакуація поранених або розвідка наслідків вживання зброї масового ураження.

Робот відрізняється модульним дизайном і можливістю використання різних варіантів систем розвідки, спостереження пеленгації, передачі даних тощо в інтересах бою (в т.ч. з використанням телескопічних щогл). Шасі може бути як колісним (8×8), так і гусеничним. Робот має максимальну швидкість понад 40 км/год і здатний долати водні перешкоди на плаву. Управління відбувається дистанційно або робот працює в автономному режимі.

Британський концерн BAE Systems розробив багатоцільового гусеничного робота Ironclad UGV, призначеного для виконання низки завдань, зазначених вище для роботів інших країн. Британського робота відрізняють конструктивні рішення, передусім, броньований корпус (система ARMOX забезпечує різні рівні балістичного і протимінного захисту за стандартом STANAG). Такий підхід має на меті доручити роботам певні функції, де поодинокі піхотинці є особливо вразливими (вогонь стрілецької зброї та невеликі вибухонебезпечні пристрої).

Інша новина полягає в базуванні конструкції робота на двох окремих моделях. Більш легкий робот (маса 200 кг i вантажопідйомність до 250 кг) матиме традиційне гусеничне шасі і виконувати низку розвідувально-спостережних завдань. Важка модель матиме чотири гусениці (маса 400 кг i вантажопідйомність понад 400 кг) і перед усім призначена для логістичної підтримки. Обидві оригінальні схеми ходової частини забезпечують високу мобільність на складній місцевості.

Максимальна швидкість робота Ironclad – до 60 км/год (при цьому швидкість від 0 до 30 км/год він розвиває вже через 2 секунди). Робот розрахований на безперервне функціонування в умовах складного рельєфу протягом 2-х годин, долаючи при цьому до 50 км лише на акумуляторах. Дальність ходу збільшується за рахунок використання генератора. Додатково робот оснащено системою охолодження, що  має на меті зменшення його теплової сигнатури.

Завдяки системі управління і позиціонування, а також сенсорам, робот може діяти одночасно з рухом конвою, коригуючи свій курс на основі орієнтирів і використовуючи функцію «follow me» або об’їзду перешкод на маршруті пересування. Повідомляється, що в подальшому передбачається досягнути повної автономності роботів. Легка версія робота може транспортуватися у вантажному відсіку БМП Warrior або ж переноситися двома солдатами.

Естонська фірма Milrem Robotics створює власного універсального робота THeMIS (Tracked Hybrid Modular Infantry System), призначеного для підтримки дій підрозділів сухопутних сил на полі бою. До завдань, які він має вирішувати, віднесено: безпосередня вогнева підтримка, транспортування боєприпасів, живлення, розмінування, евакуація поранених та розвідка територій, зайнятих противником).

Робот створюється в кількох спеціалізованих варіантах, наприклад, у транспортній конфігурації, яка успішно пройшла військові випробування. В даному випадку створено спеціальний модуль, призначений для транспорту вантажів або евакуації поранених з поля бою. Робот має нетипову конструкцію, всередині якої в 2-х ідентичних модулях розміщено елементи ходової частини і силової установки (електричний двигун і акумулятори). Таке конструктивне рішення забезпечує відносно значний простір в центральній частині платформи.

В основній конфігурації THeMIS має розміри 2000 х 2100 х 900 мм, може розвивати швидкість до 35 км/год при власній масі до 850 кг i вантажопідйомності у 750÷1000 кг.

Робот здатний працювати в штатному режимі дистанційного керування або в автономному режимі протягом 10 годин. Останні моделі цього робота, Tип 3 та дещо більший  (довжина до 300 мм) Tип 4, мають підвищені характеристики корисного навантаження, оснащені системами GPS, 3D LIDAR або стереоскопічними камерами. Черговим кроком уперед буде використання в системі елементів штучного інтелекту.

Застосований на ранніх прототипах робота двигун Кубота в наступному передбачається замінити на два електричних двигуни з новими іонно-літієвими акумуляторами. В перспективі планується розглянути можливість інтеграції з роботом ультраконденсаторів на базі графену.

На думку експертів, розвиток майбутніх роботів супроводження має враховувати не лише суто технічні питання, але й думку військових, для яких вони пропонуються промисловістю в якості одного з засобів, що покликані полегшити дії піхоти на майбутньому полі бою і в такий спосіб революційний спосіб вплинути на тактику бойових дій в цілому.

Думка військових матиме вирішальне значення на подальший розвиток цього напрямку і розробок нових прототипів, визначення ТТХ і оптимальних конструктивних рішень. До того ж, якщо йдеться про все ще недосконалі в певному сенсі системи управління, навіть найбільші концерни змушені співпрацювати з вищими науковими закладами і інституціями, що мають відповідний досвід і розвинену інфраструктуру. Експерти вбачають тут значні резерви для технічного і технологічного розвитку конструкцій, що лише підкреслює перспективу розвитку цього напрямку.

Крім спеціального програмного забезпечення робот має відрізнятися простою і дружньою системою взаємодії з людиною. Тести, що тривають сьогодні, мають на меті отримання практичних даних, що в майбутньому дозволять розробити оптимальні варіанти оперативного використання роботів на полі бою. Більш того, можливості піхотних роботів супроводження  поступово розширюються, недоліки успішно усуваються і вони матимуть перспективу використання також у невійськових цілях, тобто, перейти до категорії техніки подвійного використання.

Нехтування новими напрямками розвитку ОіВТ, до яких відносяться й розробки роботів ріхного призначення, загрожує технологічною і відповідно, загальною відсталістю збройних сил відповідних країн з усіма негативними наслідками цього у військовий час. Тим більше, що Росія також активно працює над створенням одразу кількох зразків бойових піхотних роботів і відпрацьовує взаємодію військ з роботами на перспективу.

Російські військові планують, зокрема, сформувати батальйони піхотних роботів (БПР) у складі мотострілецьких і танкових полків або бригад. Поряд з цим, в ЗС РФ розробляють відповідну тактику використання  БПР в бойових порядках військ у наступі (головним чином) та обороні.

Україна також працює над створенням піхотних роботів, відомо про такі зразки, як «Піранья», «Мисливець» (волонтерська розробка) та «Фантом», але це скоріше роботи вогневого супроводу, оскільки несуть озброєння. Роботи успішно проходять випробування в реальних умовах поля бою в зоні АТО.

З урахуванням бойового досвіду останній з названих зразків було  вдосконалено до рівня «Фантом-2» за рахунок збільшення бази та оснащення блоком СРЗВ українського виробництва. Але при цьому ми також маємо враховувати світові тенденції у цій сфері і розробляти власні варіанти піхотних роботів логістичного забезпечення. Адже якщо в США вирішили терміново оснащати власну піхоту такими пристроями, це матиме наслідком впровадження нової тактики, а відтак-підвищення шансів на перемогу на полі бою.

 

Володимир Заблоцький,

оглядач ІКК «Дефенс Експрес»