ПІДХОДИ СЛОВАЧЧИНИ ДО БОРОТЬБИ З ГІБРИДНИМИ ЗАГРОЗАМИ

11 липня 2018 р. на засіданні словацького уряду було ухвалено «Концепцію боротьби Словацької Республіки проти гібридних загроз». Основною для її розробки стали офіційні документи Євросоюзу та угоди про співпрацю між ЄС і НАТО, які визначили гібридні загрози як один із найбільш серйозних викликів національній безпеці. Раніше уряд СР у своїй програмі на 2016-2020 рр. включив традиційні та нові гібридні форми загроз, спрямовані на послаблення національної ідентичності, до переліку найбільш важливих зовнішніх проблем.

У вступі до Концепції зазначається, що середовище безпеки в Європі протягом останніх кількох років зазнало кардинальних змін. Це призвело до трансформації відомих загроз, які внаслідок технологічних змін збільшили свою інтенсивність.

Традиційний військовий конфлікт сьогодні потребує значно вищих політичних, фінансових, людських витрат, і тому все більше державних та недержавних áкторів покладаються на невійськові засоби, які дозволяють офіційно не оголошувати війну. Одночасне використання примусової та підривної діяльності, традиційних та нетрадиційних методів (ворожа пропаганда, підтримка екстремізму, використання етнічних або релігійних громад, незадоволених їх становищем у суспільстві, підтримка криміналітету, кібератаки на критичну інфраструктуру) може дестабілізувати країну. Це дозволяє здійснювати на неї вплив, або, в крайньому випадку, зробити країну менш стійкою до відбиття нападу при застосуванні звичайних військових сил.

Об’єктами гібридних атак можуть бути не тільки окремі держави, але й кілька країн відразу або міжнародні організації. Такі гібридні атаки спрямовуються на підрив єдності міжнародних організацій, членом яких є СР (особливо, це стосується ЄС та НАТО) та послаблення солідарності їх членів. Боротьба з таким видом загроз вимагає інтенсивного міжнародного співробітництва та координації на транснаціональному рівні. Словаччина як  складова частина загального середовища безпеки, держава-член ЄС та НАТО, у боротьбі з гібридними загрозами буде керуватися рекомендаціями, визначеними у концептуальних документах цих організацій, з метою забезпечення найвищої ефективності вжитих заходів.

Гібридні стратегії базуються на високій адаптивності, а ініціатори гібридних атак пристосовують вибір засобів з урахуванням слабких місць країни (об’єкту) атаки. Основну відповідальність за виявлення цих вразливих місць, які можуть бути використані противником, несе держава.

Закон «Про організацію діяльності державної влади та організацію центральної державної адміністрації», прийнятий у 2001 р., не визначає  жодного державного органу СР, відповідального за боротьбу з гібридними загрозами, тому Концепція пропонує інституційну структуру для реагування на ці загрози. Окреме міністерство не має матеріальних, технічних та людських ресурсів для вирішення всього спектру проблем. Гібридні загрози носять міжгалузевий, міжвідомчий характер і підпадають під компетенцію декількох державних органів. Метою схваленої Концепції є створення механізму обміну інформацією щодо гібридних загроз та координація діяльності щодо її оцінки.

На території Словаччини розгортається пропагандистська кампанія, яка поширює дезінформацію про надумані політичні та економічні проблеми, що виникають внаслідок членства країни в ЄС та НАТО. Ініціатори цієї кампанії намагаються створювати фальшивий образ обмеження суверенітету національних держав на користь проекту європейської інтеграції, вступу до Шенгенської зони та прийняття єдиної європейської валюти. Пропаганда пропонує спрощений погляд на реальність, вона часто ставить під сумнів демократичний спосіб урядування, який нібито нездатний реагувати на сучасні політичні, економічні, соціальні та безпекові виклики (наприклад, на фінансову та міграційну кризу).

Зазначене може мати вплив на суспільство шляхом формування підвищеної недовіри до демократичних інституцій, зменшенні інтересу громадян до виборів до національних парламентів або Європейського парламенту і, таким чином, знизити легітимність обраних політичних представництв. Кінцевою метою таких кампаній є послаблення як самих держав та їхньої політики, так і ЄС, в цілому, або навіть спричинення виходу з організації країн-членів для завдання шкоди геополітичним позиціям Євросоюзу.

За пропагандистськими заходами часто стоять державні органи іноземних держав, передусім, розвідувальні служби. Діяльність останніх спрямована на виявлення осіб, здатних здійснювати політичний, економічний або соціальний вплив, з тим, щоб використовувати їх (свідомо чи несвідомо) для отримання інформації, проведення так званих активних заходів, розповсюдження пропаганди на користь іноземної держави.

Потенційною загрозою для безпеки СР може бути також підтримка внутрішніх радикальних структур, які просувають ідеї, що збігаються з цілями організаторів гібридних атак. Радикали можуть мати політичну і фінансову підтримку з-за кордону з метою пропагування націоналістичних та ізоляціоністських тенденцій, поширення етнічної або релігійної ненависті і дестабілізації суспільства. Подібним чином можуть бути задіяні маргінальні групи та меншини, незадоволені своїм становищем у суспільстві. Їх негативне ставлення до більшості суспільства може бути використане для стимулювання актів громадянської непокори або повстань. Події в Криму та на сході України, в конфліктних регіонах на Близькому Сході і в Північній Африці продемонстрували, що існує підвищений ризик підтримки з боку державних і недержавних суб’єктів радикальних озброєних груп, окремих осіб чи так званого ополчення, які можуть бути націлені на проведення диверсій на об’єктах інфраструктури, терористичних атак або організації повстання.

Словацька економіка значною мірою залежить від імпорту стратегічної сировини (особливо, енергоносіїв) від одного зовнішнього постачальника. І ця залежність, незважаючи на заходи, спрямовані на диверсифікацію джерел отримання сировини, зберігається. Потенційна загроза припинення постачання енергоресурсів є дуже ефективним інструментом для здійснення  політичного тиску на владу СР або формування невдоволення населення, яке страждає від нестачі енергії.

Для словацької економіки, пов’язаної з глобальною інформаційною інфраструктурою, існують певні ризики при проведенні комплексних кібернетичних атак, організованих з-за кордону з метою отримання контролю над ключовими системами цифрових послуг.

Визначення інституційних рамок щодо реагування СР на гібридні загрози ґрунтується на необхідності співпраці зацікавлених сторін на основі впровадження заходів, спрямованих на ефективний обмін інформацією та координацію процедур. Структура повинна дозволяти швидко, професійно та гнучко реагувати на згадані загрози, виходячи з базових показників гібридних атак. Такими показниками є:

зовнішній або внутрішній політичний тиск на найвищих посадових осіб держави та державних установ;

економічний або енергетичний тиск як інструмент розширення політичного тиску;

масштабний саботаж ключових об’єктів критичної інфраструктури;

кібернетичні атаки з нанесенням значної шкоди;

інформаційно-пропагандистські операції з метою підриву довіри до державних установ, провокування соціальних заворушень і дестабілізація політичної  та безпекової обстановки;

здійснення впливу на етнічні, релігійні та культурні меншини та маніпулювання ними в політичних цілях;

погроза застосування військової сили.

Наявність одного з цих показників ще не може вважатися гібридною атакою. Її характерною особливістю є синергія та взаємозв’язок різних елементів, а також їх паралельне розгортання з метою створення якісно вищих та більш складних багатовимірних загроз. Гібридна атака — комбіноване використання декількох, щонайменше трьох, зазначених вище засобів у більш широкому масштабі, при існуванні очевидного зацікавленого áктора, який має намір втрутитися у ситуацію в СР (причому, áктор заперечує свою участь в організації та проведені атаки).

У Словаччині діє Центр кризового реагування (ЦКР), який є національним контактним пунктом гібридних загроз. На нього покладені наступні завдання:

отримання, аналіз та передача відповідної інформації до Центру гібридних загроз (ЦГЗ) Євросоюзу[2];

консультування експертів ЦГЗ щодо найбільш актуальних для Словацької Республіки гібридних загроз, залучення відповідних безпекових органів СР для підготовки аналітичних та прогностичних документів;

участь у спільних засіданнях національних контактних пунктів у штаб-квартирі ЄС;

забезпечення постійного зв’язку з відповідними посадовими особами в державах-членах ЄС.

У 2013 р. на виконання Національного плану дій щодо боротьби з тероризмом у складі Словацької інформаційної служби (розвідка і контррозвідка) був створений Національний центр безпеки та аналізу (НЦБА). Він відповідає за моніторинг ситуації у сфері безпеки, у взаємодії з ЦКР проводить оцінку отриманих даних, після їх обробки надає визначеним споживачам аналітичну продукцію щодо загроз (включаючи гібридні) безпеці країни. НЦБА представляє Словаччину на багатосторонній платформі співробітництва «Madrid Group».

Усі державні органи СР зобов’язані:

Здійснювати, згідно зі сферою відповідальності, оцінки підозрілих інцидентів, можливість їх причетності до гібридних загроз;

передавати ці оцінки до НЦБА для подальшої обробки;

надавати до НЦБА, в межах своєї компетенції, додаткові дані для вивчення отриманих сигналів.

Повний спектр заходів реагування на можливі зміни у безпековому середовищі та нові виклики національній безпеці відображені у законодавчих актах та Стратегії безпеки Словацької Республіки. Ці документи є основою для формування державної політики та визначення завдань управління у різних сферах суспільного життя. Поточне корегування чинних законодавчих актів також є запорукою адекватної реакції держави на можливі гібридні загрози та одночасно створює передумови для підвищення стійкості державних органів до їх проявів.

Важливим елементом посилення стійкості СР до гібридних загроз є підвищення рівня інформованості громадськості про ризики, пов’язані з такими загрозами. З цією метою державні органи організовують та беруть участь у навчальних заходах серед академічної спільноти, приватного сектору та суб’єктів громадянського суспільства.

Необхідною умовою для ефективного вирішення питання щодо реагування на гібридні загрози є обмін досвідом у цій сфері та постійний контакт з відповідними структурами на рівні ЄС, передусім, з недавно створеним у Фінляндії Європейським центром з боротьби з гібридними загрозами.

 

Володимир Паливода,

головний консультант 

                                       відділу проблем національної безпеки

                                      Національного інституту стратегічних досліджень