У своїй останній публічній появі в якості міністра оборони Росії 9 травня Сергій Шойгу віддав честь Владіміру Путіну на вершині мавзолею Леніна на Красній площі, одягнений у прикрашену медалямиформу генерал-майора. Призначений його наступником у неділю Андрєй Бєлоусов зроблений з іншого тіста, пише Financial Times.

Економіст із радянською освітою, Бєлоусов жодного дня не служив в армії однак служив Путіну, виконуючи різні ролі цивільного радника з економіки. На думку людей, які знають обох посадовців, а також російських аналітиків, те, що Путін несподівано призначив Бєлоусова керувати міністерством оборони, свідчить про те, що він  хоче серйозних змін у питанні  свого вторгнення в Україну.

За їх словами, призначення Бєлоусова — прихильника державницької промислової політики та технократа без власної владної бази — вказує на те, що Путін хоче щільніше контролювати рекордні витрати Росії на оборону в 10,8 трлн. «Він абсолютно не зіпсований. І це буде дуже відрізнятися від того, що ми маємо зараз у міністерстві оборони. Шойгу і всі, хто його оточував, були справді комерсантами», – розповіла людина, яка десятиліттями знайома з Путіним і Бєлоусовим. Співрозмовник також зазначив, що Бєлоусов не претендуватиме на те, щоб керувати армією в якості генерала, йому нецікаві медалі. Натомість він є трудоголіком і технократом. «Він дуже чесний, і Путін його дуже добре знає», – додав він.

Син видатного радянського економіста, перед тим, як приєднатися до уряду в 1999 році, Бєлоусов працював в наукових колах.  Далі він обіймав посаду міністра економічного розвитку, економічного радника Путіна, а нещодавно – першого віце-прем’єр-міністра.

Упродовж цього часу Бєлоусов послідовно виступав за сильну роль держави в економіці та за стимулювання її зростання через державні інвестиції, низькі відсоткові ставки та м’яку фіскальну і кредитну політику.

Це часто суперечило принципам інших топ-технократів: голови центрального банку Ельвіри Набіулліної та міністра фінансів Антона Сілуанова, чиї агресивні монетарна та фіскальна політика допомогли Росії витримати західні санкції.

«Бєлоусов серед тих, хто вважає державу основним рушієм усього — і, водночас, він аналізував ті самі дані, що й ми, на відміну від більшості інших продержавних економістів, які просто жонглювали абстракціями», — розповів Костянтин Сонін, економіст і професор Чиказького університету. За словами Соніна, який перебуває в розшуку російського уряду за критику Кремля і знає Бєлоусова понад 20 років, Бєлоусов прийшов на державну службу в якості макроекономіста. У міру зростання свого статусу Бєлоусов став відомим прихильником політики оподаткування несподіваних доходів експортерів російських товарів, зокрема металургійної промисловості, і контролю над капіталом.

«Він не дурний. У нього математичний склад розуму, але менталітет досить радянський. У нього таке дурне уявлення про справедливість. Якщо хтось заробляє багато грошей, то ви повинні їх забрати. На мій смак, це трохи схоже на Китай», – сказав колишній високопоставлений чиновник Кремля.

Костянтин Малофєєв, православний олігарх, який підтримує добровольчі загони, що воюють в Україні, вважає, що державницькі погляди Бєлоусова означають, що Кремль матиме більше успіхів у виробництві зброї для війни в Україні. «Оборонний сектор стане абсолютним пріоритетом усієї державної політики. Як має бути. А при правильному плануванні, яке підтримує наш новий міністр оборони, у нас будуть і пушки, і масло», – написав Малофєєв.