НА ПЕРШИЙ КОНКУРС ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ ВІДІБРАНО 85 ПЕРСПЕКТИВНИХ РОЗРОБОК

Головне завдання сьогодення – поєднати можливості наукових і конструкторських розробок у сфері безпеки і оборони з потребами військового та інших силових відомств, а також самих оборонних підприємств-виробників

14-15 травня 2019 р. на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ), вперше окремо буде проведена оборонна панель як окремий відкритий конкурс оборонних технологій. Всього до організаторів надійшло 130 проектів, з яких експертна комісія відібрала на конкурс 85 розробок у галузі безпеки та оборони, які можуть бути цікавими у першу чергу для вітчизняних замовників озброєнь і військової техніки, спеціальних експортерів та оборонних підприємств. При цьому досить показовим є той факт, що близько 80 проектів на конкурс надали саме вищі навчальні заклади або їх студенти, 34 проекти – приватні підприємства та 10 проектів – установи і інститути Національної академії наук України.

Про це ІА «Оборонно-промисловий кур’єр» повідомив ректор НТУУ КПІ, голова Наглядової ради ДК «Укроборонпром», академік Національної академії наук України Михайло Згуровський.

За його словами, заплановано, що під час фінальної частини конкурсу 14-15 травня ц.р., що вперше проводитиметься як окремий, самостійний напрям роботи вже відомої у світі платформи НТУУ КПІ Sikorsky Challenge, відбудеться презентація близько 20 найкращих безпекових та оборонних  технологій, але уся напрацьована технологічна база буде розвиватися та постійно доповнюватиметься під егідою створеної в Україні державної агенції перспективних досліджень, скорочено – GARDA.

М.Згуровський  при цьому наголосив: «Головне завдання сьогодення – поєднати можливості наукових і конструкторських розробок у сфері безпеки і оборони з потребами військового та інших силових відомств, а також самих оборонних підприємств-виробників».

 

До Оргкомітету технологічного форуму увійшли Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ДК «Укроборонпром», Міноборони – через Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних Сил України, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ), Національна академія наук України, Ліга оборонних підприємств України, Центр досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) та Інформаційно-консалтингова компанія Defense Express.

 

Нині зусилля у підтримці нових оборонних технологій спрямовані на те, щоб означена GARDA об’єднала державних та приватних розробників, стартапи, інвестиційні фонди, військових усіх збройних формувань держави. А діяльність її базуватиметься на моделі американського агентства перспективних оборонних проектів DARPA (Defense Advanced Research Projects Agency) міністерства оборони США, є відкритою, вільною платформою, «конституція» якої нині формується.

 

Учасники технологічного форуму визнають, що найбільш значима роль на цей час у розвитку технологічної бази України має покладатися на ДК «Укроборонпром» як структури, що має розвинуту маркетингову систему та через мережу підприємств-спецекспортерів здатна залучити іноземних інвесторів.

 

Загалом на цей час відомо, що найкращі розробки у сфері безпеки і оборони будуть відзначені кількома способами.

По-перше, формується спільний інвестиційний фонд учасників.

По-друге, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (Діфку), яка є учасником конкурсу технологій, може відібрати кілька кращих проектів для фінансування. Засновником ДІФКУ є держава в особі КМУ. Установа відноситься до сфери управління Міністерства економічного розвитку і торгівлі України. ДІФКУ має декілька регіональних представництв в Україні, а її метою є як раз здійснення фінансової підтримки суб’єктів господарювання різних форм власності в рамках державної інноваційної політики.

По-третє, проекти, які зацікавлять ДК «Укроборонпром», підтримуватимуться концерном. Щонайменше, у частині надання необхідних розробникам приміщення, власних фахівців у галузях розробки, а також усі інші адміністративні можливості для розвитку проектів, включаючи наявну маркетингову систему просування розробок на світовому ринку.

По-четверте, проекти можуть профінансувати вітчизняні підприємства – відповідно до профілю розробок. Йдеться як про державні підприємства, так про приватні структури. Зокрема, значну увагу до конкурсу виявила Ліга оборонних підприємств України, яка нині об’єднує понад 60 приватних підприємств.

По-п’яте, проекти можуть зацікавити безпосередньо іноземних інвесторів. Так, вже відомо, що у роботі конкурсу візьмуть участь декілька підприємств Ізраїлю. А у попередніх конкурсах Sikorsky Challenge майже постійно брали участь представники приватного бізнесу США.

До того ж, усі проекти будуть включені у систему маркетингу нової державної агенції перспективних досліджень (згадувана GARDA).

 

 

Система відбору проектів утворена у такий спосіб, щоб усі розробки були розділені за своїм профілем – відповідно до вже створених дивізіонів ДК «Укроборонпром». Кожен проект окремо розглядається спеціально сформованою експертною комісією, до якої входять відомі у державі фахівці оборонної науки, розробники, промисловці, експерти.

 

Варто зазначити, що НТУУ КПІ має значний досвід проведення таких конкурсів у загальній системі Sikorsky Challenge та вже веде близько 30 проектів оборонного та подвійного призначення. Ще до цього конкурсу у роботі Sikorsky Challenge брали участь 5 підприємств ДК «Укроборонпром» та 2 підприємства Державного космічного агентства України. Крім того, фахівці НТУУ КПІ розробили програму з розвитку критичних технологій і досвід університету у здійсненні перепідготовки фахівців ОПК.

Оцінки стартапів та технологій зазвичай відбувалися за наступними критеріями: «ідея», «проведені випробування», «наявний прототип», «дрібна серія», «діючий бізнес/серійне виробництво».

А проекти створення безпілотного авіаційного комплексу та у галузі кібер безпеки вже були підтриманні інвесторами.

Ось що казав раніше з цього приводу сам М.Згуровський: «Окреме джерело фінансування – це приватні капітали. Така модель відпрацьована в нашій екосистемі Sikorsky Challenge. Досвід роботи НТУУ КПІ та утвореної нами платформи Sikorsky Challenge показав, що в Україні з’являється все більше приватних компаній, фондів, які зацікавленні у пошуку найкращих проектів, або стартапів — з метою інвестування в ці проекти. Передусім, для того, щоб вивести той чи інший продукт на ринок. Приватних інвесторів, зрозуміло, більше цікавить високотехнологічна продукція, тому що прибуток чи рентабельність від таких інвестицій залежить від кількості технічних знань та технологій, вкладених в нову розробку.

Досвід роботи інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge показав, що ми, скромно й стабільно працюючи за моделями, які виявилися успішними у світі , почали залучати немалі кошти. Перший очевидний успіх ми отримали у 2012 р. Два інвестори інвестували в чотири стартами досить скромну суму, усього 22 тисячі доларів. Але вже в 2014 р. було вісім інвесторів, які інвестували десь приблизно в десять стартапів вже два мільйони доларів. У 2015 р. це вже 26 мільйонів доларів. У 2016-17 рр. суми інвестицій зростали, але тут вже наші інвестори почали з нами підписувати угоди про конфіденційність взаємодії і нерозголошення обсягів інвестицій. І я вже не маю права називати цифри.

Нині НТУУ КПІ поширює ці практику, ділиться досвідом. Вже є мережа з дев’яти університетів в різних регіонах України. Особливо ми зараз звертаємо увагу на східні регіони, які наближені до зони конфлікту. Ми вважаємо, що залучаючи молодь, інженерів, вчених та місцевих підприємців до такого типу діяльності, ми покращимо моральний стан та дамо їм надію на повноцінну самореалізацію. Наприклад, декілька проектів в нашому відділенні у Маріуполі стали результативними та успішними».

Серед вже реалізованих проектів в рамках екосистеми Sikorsky Challenge два мікросупутники — «Політан-1» і «Політан-2». Вони вже у космосі. У супутники здійснили інвестиції компанія Boeing, українська венчурна компанія «Благодійний фонд науково-технічного розвитку ім. академіка Міхалевича» та Фонд Костянтина Калініна. А також безпілотні літальні апарати Spectator, які зараз випускаються серійно підприємством «Меридіан», закуповуються прикордонниками. Це також був стартап НТТУ КПІ. Є реалізовані розробки у сфері трансферу технологій, в які вклали гроші приватні та іноземні інвестори.

Не можуть не цікавити темпи зростання загальних інвестпроектів. Якщо у 2012 році переможцями конкурсу стартапів стали 4 проекти, то у 2013 – таких проектів було вже 5, у 2014 – 14, у 2015р. – 29, у 2016 – 34, у 2017 – 45, а у 2018 – 55! Саме цей досвід просування розробок організатори мають намір впровадити у сектор безпеки та оборони.

 

Матеріал підготовлено Центром досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР), що входить до Оргкомітету першого в Україні окремого відкритого конкурсу оборонних технологій