КОНКУРС ОБОРОННИХ ТЕХНОЛОГІЙ: ВПЕРШЕ В УКРАЇНІ

14-15 травня 2019 року на базі Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ), вперше відбувся відкритий конкурс українських оборонних розробок і технологій.

Організаторами заходу виступили Державний концерн «Укроборонпром», воєнно-наукове управління Генерального штабу Збройних Сил України, Центральний науково-дослідний інститут озброєння та військової техніки Збройних сил України, Державна інноваційна фінансово-кредитна установа (ДІФКУ), Громадська спілка «Ліга оборонних підприємств України», Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (НТУУ КПІ), Науковий парк «Київська політехніка» та Інноваційний холдинг «Sikorsky Challenge». Інформаційними партнерами конкурсу стали Центр досліджень армії, конверсії і роззброєння та Інформаційно-консалтингова компанія Defense Express.

Загалом на розгляд експертної комісії (журі) Конкурсу (до її складу входили науковці й  керівники приватного оборонного бізнесу) надійшли 132 проекти технологій оборонного та подвійного призначення, у т.ч. 82 — від закладів вищої освіти, 10 – від установ Національної академії наук, 34 – від підприємств і організацій, 6 – від фізичних осіб. До другого туру було відібрано 85 проектів, з них до фіналу пройшли 43. Відповідно, на конкурсі їх представляли 43 команди.

Завданням конкурсу організаторами було визначено створення інформаційного містку між розробниками нової техніки, підприємствами ОПК України, потенційними інвесторами і представниками ЗС України та інших силових структур. А кінцевою метою його  проведення є надання авторам кращих з них сприяння та допомоги в комерціалізації, створенні успішних стартап-компаній та виведенні інноваційних продуктів на національний та міжнародні ринки.

Відкриваючи захід, ректор НТУУ КПІ, академік Національної академії наук України Михайло Згуровський, як голова Наглядової ради ДК «Укроборонпром», підкреслив своєчасність його проведення в умовах складної міжнародної обстановки і триваючої агресії РФ проти України і наголосив на важливості   поєднання наукового потенціалу наукових і конструкторських розробок у сфері безпеки і оборони з потребами військового та інших силових відомств, а також самих оборонних підприємств-виробників.

14 травня після вітальних слів від представників організаторів заходу, гостей та представників потенційних замовників відбулося підписання Меморандуму між НТТУ КПІ імені І.Сікорського і Державною службою спеціального зв’язку та захисту інформації України. Після цього автори розпочали презентацію своїх конкурсних пропозицій.

На заході були представлені проекти військового та подвійного призначення, що можуть зацікавити потенційних замовників, у т.ч. підприємства ДК «Укроборонпром», ГС «Ліга оборонних підприємств України», вітчизняних та закордонних інвесторів. На конкурсі проектів оборонних технологій автори представили різноманітні технології і розробки у сфері виготовлення боєприпасів, робототехніки, матеріалознавства, прихованого зв’язку, безпілотної авіатехніки, тактичної медицини тощо.

Передусім, це проект Shot Analyzer (автори проекту Денис Охримчук і Михайло Іващенко, НТУУ КПІ). Ідея проекту полягає у створенні системи автоматичної ідентифікації та аналізу влучення у мішень під час стрільб. Система реалізує у собі дистанційне спостереження за мішенню та автоматичний аналіз стану мішені із розрахунком необхідних статистичних  параметрів, передаючи результат обробки на пристрій користувача.  Представлено мінімально діючу модель.

Проект «Алгоритмічне і програмне забезпечення підсистеми   траєкторної обробки інформації пасивної багатопозиційної радіолокаційної системи» (автори Сергій Жук і Ігор Товкач, НТТУ КПІ). Тут ідея проекту у розробка алгоритмічного і програмного забезпечення для вирішення задачі оцінювання параметрів руху джерела радіовипромінювання за даними різницево-далекомірних вимірювань  пасивної багатопозиційної радіолокаційної системи, що рухається з різними видами маневру, а також при наявності аномальних вимірів  і пропусків сигналів. Проект знаходиться на стадії програмного забезпечення.

Інший проект «Комп’ютерний артилерійський тренажер» (автори В.Макеєв, А.Раскошний і М.Ляпа, Cумський державний університет) спрямований на впровадження напівнатурного комп’ютерного артилерійського тренажеру, призначеного для навчання і тренування офіцерів і сержантів стрільбі артилерії із закритої вогневої позиції  з усіх артилерійських систем  та видів боєприпасів з оцінкою результатів стрільби. Може використовуватись  у системі бойової\ підготовки артилерійських частин і підрозділів. Проект нині на стадії дослідно-промислового впровадження.

Зацікавив експертів і проект «Інформаційна технологія моніторингу розташування  військових об’єктів за аерокосмічними знімками» (автори О.Кавац, Ю.Кібукевич та В.Гнатушенко, Національна металургійна Академія України). Ідея проекту представлена так: аналіз подій військового характеру  в останні роки вказує на активне розширення сфери застосування космічних систем подвійного призначення для вирішення завдань, пов’язаних із забезпеченням військової та національної безпеки, контролем над озброєнням іноземних держав, надзвичайними ситуаціями тощо. На цей час вже створено експериментальний зразок.

Увагу привернув і проект «Батареї живлення для озброєння і військової техніки» (автори Володимир Хоменко, В’ячеслав Барсуков, Оксана Черниш, Ірина Макеєва, Київський національний університет технологій та дизайну). Його ідея полягає у оптимальному виборі електрохімічної системи і комплектації батарей живлення з номенклатури кращих світових виробників окремих елементів, акумуляторів, суперконденсаторів; їх тестування і зварювання  в єдиний енергоблок з урахуванням вимог апаратури: середня напруга, струм і ємність розряду, температурний діапазон, термін експлуатації тощо. Проект на стадії дослідно-промислового впровадження.

Проект «Фарби і екрани для захисту від електромагнітного випромінювання (ЕМВ)» (автори В’ячеслав Барсуков та інші, загалом 8 осіб, НТУУ КПІ) призначено для розробки фарб і екранів для захисту від електромагнітного випромінювання  у широкому частотному діапазоні (від 30 МГц до 30 ГГц), які можуть бути корисними для вирішення задач сумісності і зниження помітності електронної апаратури, захисту інформації і захисту персоналу від шкідливого впливу ЕМВ. Цей проект також на стадії дослідно-промислового впровадження.

Фахівці відзначили ще один специфічний проект — «WingX-Ray. Це мобільний комплекс для цифрового 3D неруйнівного рентгенівського контролю в авіації» (розробник – компанія НВО «Електрооптик»). Ідея проекту полягає у застосуванні технологій томосинтезу та дозволяє проводити глибинне пошарове  дослідження, що, у свою чергу, надає можливість виявляти внутрішні дефекти  вузлів з композитних матеріалів  і складних механізмів. Отримання результатів досліджень у цифровому  форматі  спільно з алгоритмами томосинтезу дозволяє проводити  динамічне дослідження у реальному часі. Мобільність пристрою при цьому дозволяє перевозити його і здійснювати оперативну зйомку силами некваліфікованого персоналу, а отримані результати в цифровому форматі відправляти на детальне вивчення кваліфікованому експерту. Можливість використання різних джерел енергії дозволяє здійснювати дослідження навіть в умовах недостатньо обладнаних аеродромів. Стійкість до зовнішніх впливів (удари, температура, вологість) і модульна конструкція дозволяють усувати можливі поломки апаратури у польових умовах. Проект також на стадії дослідно-промислового впровадження.

Ще один перспективний проект має цілковите право на реалізацію. Йдеться про «Апаратно-програмний комплекс захищеного транкінгового зв’язку «Либідь CRT-UA» (автори О.Кривошта, М.Решетник, Ю.Сергієнко, А.Волошин, ТОВ «ДОЛЯ і Ко.ЛТД»). Його реалізація передбачає створення комплексу, призначеного для криптографічного захисту мовних переговорів абонентів  та передачі даних у мережах цифрового транкінгового зв’язку. Комплекс реалізує наскрізне (End – to – End) шифрування аудіоданих, що передаються між абонентами. В якості термінальних апаратів  використовуються радіостанції MOTOTRBO компанії Motorola Solutions. Використовується крипто алгоритм AES-256. Цікаво, що вже на цей час є  готові до впровадження вироби.

Інший проект «Експериментальний роботизований комплекс для відпрацювання основних положень проектування мобільних роботів спеціального призначення» (автори Василь Струтинський, Оксана Юрчишин та інші, загалом 7 осіб, НТУУ КПІ) пропонує нову ідею відпрацювання основних положень проектування роботизованих комплексів з використанням експериментального зразка, до якого додаються і відпрацьовуються необхідні вузли. Для збільшення прохідності додаються фліппери та приводи. Для проведення діагностики  та огляду об’єктів додаються спеціальні пристрої. Проект на стадії виготовлення експериментального зразку.

Проект «Уніфікований вимірювальний модуль та КПА» (автори проекту Юліан Туз та Юрій Самарцев, НТУУ КПІ) передбачає використання уніфікованого вимірювального модулю, що призначений для телеметричних вимірювань траекторних параметрів  малих літаючих об’єктів протягом випробувань нових зразків озброєнь. Модуль має автономне живлення, може вимірювати понад 20 траєкторних параметрів, витримує наджорсткі умови експлуатації з перевантаження, тиску і температури. Розробниками вже виготовлено експериментальний зразок.

Проект «Двоступеневий циклоїдний редуктор» (автори-розробники Юрій Патрило, Ігор Андрусик, Роман Зінько, Бізнес-іноваційний Центр «Тех Стартап Скул» при НУ «Львівська політехніка») пропонує розробку компактного, надійного редуктора з великим передавальним числом, який є безлюфтовим і незворотнім. Редуктор можна використовувати у системах наведення, сервоприводах рулів безпілотних авіаційних комплексів (БАК), ракетної техніки, силових агрегатах тощо. Проект на стадії виготовлення експериментального зразку.

Проект подвійного призначення під назвою «Універсальне базове шасі мобільного робота високої прохідності та маневреності» (автор Олександр Биценко, НТУУ КПІ, Інститут оборонних технологій НАЦ КТНП) дозволяє створення малогабаритних та недорогих базових шасі універсальних мобільних роботів з розширеними можливостями діставатися до важкодоступних місць, недоступних для інших видів техніки, виконувати завдання в умовах будь-якої місцевості, на завалах, під час надзвичайних ситуацій та виконання бойових завдань на полі бою. Стадія проекту: експериментальних зразок.

Ще один проект «Скануючий лазерно-телескопічний силовий модуль для оптичних локаційних систем виявлення та протидії БАК» (автори проекту – Анатолій Негрійко, Сергій Бащенко, Людмила Держипольська, Інституту фізики НГАН України) стосується розробок безпілотної техніки. Ідея проекту: створення оптико-електронного модуля потужного лазерного випромінювання для його інтеграції з оптичними локаційними системами виявлення БПЛА  та подальшого застосування у системах протидії розвідувальним і ударним БАК шляхом ціле виявлення і виведення з ладу їхніх бортових систем відео спостереження та оптичних систем орієнтації шляхом впливу потужних лазерних імпульсів на чутливі елементи останніх.

Очікуваний режим роботи модуля є наступним: випромінювання лазера виводиться у телескоп через скануючи дзеркало. Після захвату цілі  і під час її супроводження  за допомогою швидкодіючого сканую чого дзеркала  здійснюється її опромінювання. Живитиметься такий багатофункціональний комплекс від бортової електромережі мобільної платформи (або акумулятора), що дозволить створити мобільні комплекси  протидії БПЛА, які будуть виводити з ладу оптико-електронні системи відео спостереження, оптичної орієнтації, ціле виявлення  дронів на відстані до 3000 м. Стадія проекту: експериментальних зразок.

Є й проекти корегування свідомості та психічних станів. Зокрема проект «Застосування апарату «Віталізатор-Антістрес» для корекції емоційного стану військовослужбовців» (автори проекту Леся Люшенко, Олександр Федорич, Олександр Дяченко, Таврійський національний університет ім.. В.Вернадського) передбачає використання апарату щадної  індуктотерапії. Це сучасна інноваційна розробка, яка своїм дистанційним рефлекторним впливом змінює емоційний стан людини. Апарат може біти налаштований як на підвищення, так і на зменшення інтенсивності будь-якої емоції людини. Автори пропонують волонтерам протестувати апарат на окремих групах людей, що страждають на емоційні розлади для дистанційної емоційної корекції  колишніх військовослужбовців. Стадія проекту: експериментальних зразок.

Проект «Технологія виробництва високоефективних порохів для стрілецької зброї» (автори проету Володимир Лукашов, Роман Закусило і Віта Середа, Шосткінський інститут Сумського державного університету) пропонує створення технології виготовлення порохів лакового типу, яка дозволяє усунути недоліки існуючої пресової технології  і отримувати більш ефективні дрібнозернені порохи для стрілецької зброї. Технологія полягає у розчиненні нітратів целюлози з приготуванням лакової композиції, її диспергуванні у водному середовищі з утворенням грубо дисперсної  емульсії, відгонки розчинника, внаслідок чого краплинки лаку тверднуть з утворенням порохових гранул. Стадія проекту: експериментальних зразок.

Цікавими виявилися пропозиції розробників у сфері матеріалознавства. Щоправда, деякі з них поки знаходяться на стадії лише ідеї, проте, це досить перспективні ідеї, що заслуговують на увагу. Зокрема, йдеться про наступні технології, що у випадку реалізації обіцяють просування вперед.

Так, проект «Нанокомпозитні матеріали для застосування у конструкціях радіо- та магнітопоглинаючих елементів авіаційної та іншої військової техніки» (автори розробки-І.Астрелін, Т.Донцова і І.Іваненко, НТУУ КПІ) полягає у додаванні певної кількості нанотрубок та/або графенів  до традиційних або  нових конструктивних матеріалів, що сприятиме  підвищенню їх міцністних, радіо- та поглинаючих властивостей. Це дозволить створювати  відповідні конструкції   авіаційної та військової техніки, що відповідатимуть  сучасним вимогам якості і безпеки. В рамках проекту будуть розроблені нові полімерні композиційні матеріали зі стабільними радіо- та магнітопоглинаючими властивостями.

Проект «Розробка і організація виробництва рукавів гумових спеціальних на основі інноваційних гумових сумішей» (автори проекту Андрій Удод і Віктор Тішко, ДП «Український науково-дослідний конструкторсько-технологічний інститут  еластомір них матеріалів і виробів) пов’язаний із розробкою гумових сумішей і вітчизняної документації на рукави спеціального призначення і освоєння їх виробництва  з частковим використанням діючого обладнання для забезпечення підприємств з виробництва та ремонту  літаків, вертольотів, бронетехніки тощо, виходу на вітчизняний ринок і перспективою виходу на міжнародні ринки.

Інший проект — «Лазерне зміцнення поверхневих шарів лопаток газотурбінних двигунів» (автори розробки Василь Гіржон і Олександр Смоляков, Запорізький національний університет), — пропонує підвищення мікротвердості та зносостійкості поверхневих шарів лопаток, виготовлених в залежності від призначення, з титанових сплавів типу  ВТЗ-1, ВТ-6, ВТ-8 тощо. Шляхом лазерної обробки у різних газових середовищах та лазерного модифікування легкими елементами (азот, вуглець) з глибиною зміцненої зони 100…150 мм. Стадія проекту-експериментальний зразок.

Проект «Акустооптичні кристали для пристроїв обробки зображень, телеорієнтації та ціле наведення» (автори проекту Костянтин Агарков, Михайло Волнянський, Михайло Коптєв, Михайло Трубіцин, Дніпровський національний університет) пропонує розробку і втілення методів вирощування крупногабаритних та високоякісних акустооптичних кристалів пара телуриту та молібдату свинцю. Продуктом проекту будуть монокристали пара телуриту вагою від 1,2 до 2 кг та молібдату свинцю – до 1 кг, а також заготови для акустооптичних модуляторів, дефлекторів, процесорів. Подальшою метою може стати створення виробництва вирощування акустооптичних кристалів  та їх обробки, нанесення просвітлюючи та захисних покритів та виробництво  акустооптичних пристроїв військового і цивільного призначення. Стадія проекту-експериментальний зразок.

Проект «Технології вирощування монокристалів із дисперсних матеріалів напівпровідників та високочистих матеріалів  і армованих композитів» (автори проекту Віктор Хижняк, Тетяна Лоскутова, Марина Бобіна і Марина Аршук і Олексій Соловар, НТТУ КПІ) пов’язаний із реалізацією технології вирощування монокристалів із дисперсних матеріалів напівпровідників та високочистих матеріалів і армованих композитів, а також нових видів керамічних термоемісійних катодів з гексабориду лантану, високоякісні монокристали спрямовано армовані керамічні матеріали. Цікаво, що цей проект вже впроваджено у виробництво.

Проект «Технологія отримання багатошарових покриттів на твердих сплавах для обробки матеріалів високої твердості військового призначення « (автори проекту Віктор Хижняк, Тетяна Лоскутова, Марина Бобіна і Марина Аршук і Олексій Соловар, НТУУ КПІ) полягає у створенні нових покриттів, що відрізнятимуться від існуючих нині високою твердістю, зносостійкістю, жаростійкістю. Пропонується технологія нанесення покриттів, яка ґрунтується на отриманні матеріалів з комплексом властивостей. Стадія проекту-експериментальний зразок.

Ще один проект — «Скло з багатофункціональним прозорим електропровідним покриттям» (автори проекту Артем Яценко, Анастасія Міщенко, Анастасія Зінченко, НТУУ КПІ), — передбачає створення прозорого багатофункціонального покриття, яке не лише зберігає високу прозорість скла, а й надає йому низку унікальних властивостей – проводити струм, виділяти тепло, фільтрувати ВЧ-випромінювання, зміцнювати поверхню тощо. Це суттєво розширює функціональне призначення звичайного оглядового або навіть кулестійкого скла. Скло перетворюється на прозорий нагрівач-запобіжник конденсації або замерзання  оглядових вікон та оптичних пристроїв, елементом ланцюга охоронної системи приміщень з обмеженим доступом, ІЧ-фільтром або антистатичним екраном оптичних систем тощо. Стадія проекту-експериментальний зразок.

Така досить велика кількість інновацій, яка представлена на першому конкурсі оборонних технологій 14-15 травня 2019 р., може означати лише те, що за останні кілька років до сфери безпеки та оборони приєдналися не тільки безпосередньо спрямовані підприємства, але й винахідники, які займаються створенням не лише продукції орієнтованої на цю сферу діяльності. Неможливо не відмітити, що більшу частину інновацій було представлено студентами вищих навчальних закладів.

 

Володимир Заблоцький,

Інформаційне агентство «Оборонно-промисловий кур’єр»