КОАЛІЦІЯ ACUM-ПСРМ І ЗАГРОЗИ, ЯКІ СТОЯТЬ ПЕРЕД МОЛДОВОЮ. УРОКИ ДЛЯ УКРАЇНИ

У червні 2019 р. закінчився черговий етап сучасної історії Молдови. Розпочатий влітку 2009 р. після падіння ПКРМ, він привів до формування правлячої коаліції спочатку з чотирьох, а потім, з листопада 2010 р. — трьох партій (Ліберально-Демократичної (ЛДПМ), Ліберальної (ЛП) і Демократичної (ДПМ). Надалі ми стали свідками поступового ослаблення ЛДПМ, що контролювала Уряд, арешту її лідера — екс-прем’єра В. Філата і тимчасової домінації Демпартії Молдови, очолюваної В.Плахотнюком (офіційно — з грудня 2016 р.) на політичній арені Молдови. Протягом 2016-2019 рр. ця партія спочатку разом з лібералами (до середини 2017 р.), а потім одноосібно здійснювала управління Молдовою, поступово зміцнюючи свою владу в країні. У 2014-2018 рр. її фракція з 19 зросла до більш ніж 40, контролюючи ще більше 15 (з 101). Під її контролем опинилися більш 750 примарів (керівників сільських адміністрацій) з 898. ДПМ навіть зуміла без шкоди для себе анулювати невигідні для себе підсумки виборів примара Кишинева, виграні лідером однієї з опозиційних партій, Платформи ДА, А.Нестасе.

На виборах 24 лютого 2019 р. ДПМ отримала 30 мандатів, а ще 10 депутатів перебували під її безпосереднім впливом. Побоюючись, що ДПМ знову за допомогою тиску, шантажу, і, як стверджували опозиціонери, підкупу, доб’ється влади в країні, проросійська ПСРМ та дві прозахідні партії Партія Дії і Солідарності (лідер Майя Санду) і Платформа DA (лідер Андрій Нестасе) в найостанніший момент, за добу до закінчення терміну, відведеного Конституцією на формування правлячої коаліції, 8 червня 2019 р. домовилися про створення тимчасового союзу між ними. Так як це сталося після зустрічі з представником Президента РФ В.Путіна Д.Козаком, який, судячи за наявними свідченнями, тиснув на представників ПСРМ та створеного Платформою DA і ПДС блоку ACUM («Зараз»), то існує підозра, що дана коаліція була створена під зовнішнім, можливо російським, впливом.

Після формування коаліції ПСРМ-ACUM зовні переслідує діаметрально протилежні цілі (перша — проросійські, другий — прозахідні) і уходу 14 червня 2019 р. на вимогу посла США Д.Хогана, ДПМ з влади, нова влада прийняла резолюцію «Про захоплений характер держави», яким констатувала, що ДПМ здійснила незаконне «захоплення» інститутів влади, а також, в період 7-14 червня 2019 р її узурпацію, і зробила чимало зусиль з видалення ставлеників ДПМ з усіх структур центральної влади країни. Однак діє вона часом методами, далекими від законності. Так, обрана прем’єром М.Санду неодноразово була на засіданнях деяких органів влади — Вища Рада Магістратури, Координаційна Рада з Телерадіо і т.д., і вимагала відставки їх керівництва, не маючи навіть відповідного рішення Парламенту про зміну законодавства, на фоні того, що втручання виконавчої влади в справи судової заборонено Конституцією, яка передбачає поділ влади. Проте, користуючись повною підтримкою ЄС і отримавши зовнішнє фінансування (за деякими даними це близько $100 млн.), правляча коаліція ПСРМ-ACUM, готує здійснення радикальної судової реформи, яка повинна повністю виключити вплив ДПМ та її людей на органи юстиції. Крім того, переслідується мета в період до місцевих виборів, призначених на 20 жовтня 2019 р видалити представників ДПМ і з інших органів влади, а також мінімізувати її вплив на політику на наступний період часу.

Істотно зміцнилися зв’язки із Заходом. Представники ЄС заявляють про свою повну підтримку реформ, що готуються, акцентуючи увагу на реформі юстиції. Одночасно, однак, стало більш помітним присутність РФ в молдавському політичного життя. Був звільнений звинувачений раніше в шпигунстві на користь РФ екс-депутат Парламенту Ю.Болбочану, зняті судові обмеження на діяльність деяких проросійських екстремістів. Також було анульовано заборону на поїздки молдавських політиків в РФ. Парламентська делегація Молдови побувала з візитом в Москві, де зустрілася з представниками Держдуми та прем’єром РФ Д.Медведєвим. Більш того, особисто Президент РФ В.Путін заявив про намір «підтримати» нову владу в Молдові. Зі свого боку, представники блоку ACUM, що підкреслюють свою про-європейську орієнтацію, говорять про необхідність «стабілізації» відносин Молдови з РФ. Цю лінію ще більш активно проводять депутати від проросійської ПСРМ на чолі з Президентом І.Додоном, фактичним лідером цієї партії. При цьому влада країни підкреслює, що вони наполягають на виведенні російських військ з Придністров’я, однозначно підтримують курс на зближення з ЄС і відкидають будь-яку можливість повороту в бік Євразійського союзу.

Активізувалося розслідування у справі про вкрадений в 2014-2015 рр. мільярд доларів з молдавської скарбниці. Однак у створеній парламентській комісії, незважаючи на початкові заяви її голови А.Слусаря, до сьогоднішнього дня не вдалося скласти список вигодонабувачів від цієї угоди, і її звіт поки не оприлюднений.

Після того, як правляча коаліція змусила піти у відставку Генерального прокурора Е.Харунжена, який був висуванцем ДПМ, і провела на його місце тимчасово виконуючого його обов’язки Д.Робу, було знову відкрито провадження у справі про «узурпацію влади» щодо керівництва ДПМ на чолі з втікачам в США В.Плахотнюком. Однак більша частина юристів сходяться в тому, що багато формулювань законодавства в цьому питанні не розроблені і суперечливі. Тому вони сумніваються в тому, чи буде доведено справу до суду. Тим більше, що ДПМ негайно опротестувала це рішення Генпрокуратури. Тим не менш, вже в найближчі дні повинні відбутися засідання Парламенту, на яких буде вирішуватися питання про позбавлення імунітету ряду депутатів, за звинуваченням в узурпації влади та інших порушеннях закону.

Досить суперечливою залишається соціально-економічна політика нової влади. Взявши кілька зовнішніх кредитів з метою стабілізації економіки, влада заявила про необхідність істотного підвищення податків на бізнес, зокрема, готельно-ресторанний, в 2 рази, що викликало обурення багатьох підприємців. Однак, посилаючись на вимоги МВФ, влада не йде на поступки. Передбачається також взяття нових кредитів ще до кінця року. Виявилися урізані або анульовані ряд соціальних та інших програм, що залишилися від колишньої влади, очікується підвищення тарифів на електрику і газ, що автоматично спричинить за собою зростання цін в магазинах і на ринках.

Соціально-економічна обстановка, яка поступово ускладнюється, поєднується зі зростаючим невдоволенням виборців, як прихильників блоку ACUM, так і ПСРМ. Перші вважають, що депутати ACUM необґрунтовано надали значні повноваження, включаючи сферу юстиції та в питаннях просування «своїх» кадрів, проросійські орієнтованому Президенту І.Додон, в тому числі з метою приховати зловживання, скоєні представниками його партії (так, чоловік голови Парламенту, Зінаїди Гречаної, що представляє ПСРМ, був згаданий в звіті компанії Kroll як відповідальний за великі розкрадання). Крім того, всупереч очікуванням, до сих пір не відбулося жодного арешту діячів режиму В.Плахотнюка, а деякі відкрито поїхали за кордон. З іншого боку, дуже незадоволені і виборці ПСРМ, з огляду на те, що ролі партії у вирішенні соціально-економічних проблем, які для них мають принципове значення, зовсім не видно. Цю тематику повністю монополізували в уряді представники ACUM. Для останнього ці питання на третьому плані, так як під тиском МВФ передбачається подальше урізання коштів на соціальні потреби.

Таким чином, слід зробити висновок, що найближчим часом нова влада спробує зробити ряд заходів щодо притягнення до відповідальності діячів ДПМ, відповідальних за різні порушення періоду 2016-2019 рр., максимально послабити цю партію в ході підготовки і проведення місцевих виборів, і вийти до 2020 р. з помітно міцними позиціями. У той же час, з огляду на те, що на наступний рік намічені президентські вибори, слід очікувати, що вже в першому півріччі 2020 р. політична обстановка знову почне швидко ускладнюватися, так як Президент І.Додон має намір домогтися переобрання на другий термін. Щоб послабити позиції ПСРМ в ході цих виборів, відбувається активізація кількох лівих політичних проектів — «Нашої партії», на чолі з російським підприємцем молдавського походження Р.Усатим, який неодноразово підозрювався в зв’язках з ФСБ, і Партії «Громадянський конгрес», на чолі з колишнім «сірим кардиналом» часів В.Вороніна, М.Ткачуком. Обидві ці партії, за оцінками блоку ACUM, мають підірвати вплив ПСРМ. Якщо це вдасться, то висока ймовірність початку підготовки і проведення дострокових парламентських виборів. Цю можливість допускають і прем’єр М.Санду і міністр закордонних справ Н.Попеску. Категорично проти тільки ПСРМ, яка втрачає в такому випадку важелі впливу, і яка мріє зберегтися при владі у найближчі чотири роки, про що відкрито говорить Президент І.Додон. Однак, у разі подальшого ослаблення позицій правлячої коаліції і ускладнення соціально-економічної обстановки, дострокові парламентські вибори приблизно до 2021 р. можуть стати нагальною потребою.

До числа основних загроз безпеки Молдови сьогодні відносяться дві проблеми. Це питання, пов’язані з припиненням діяльності ісламських екстремістів на території нашої країни, і участь деякого числа наших співгромадян як «добровольців» на стороні донбаських сепаратистів, відкрито підтримуваних РФ.

Ще у вересні 2014 р. Молдова була включена Держдепартаментом США до списку країн, що «вносять вклад по одному або декільком з напрямків докладання зусиль, що демонструють глобальну і єдину природу боротьби з ісламістами». Як наслідок, вже в листопаді 2014 р. молдовська влада заарештувала злочинне угруповання, що спеціалізувалося на незаконному продажі радіоактивних речовин. Їм було пред’явлено звинувачення в тому, що вони готували до продажу в «Ісламському державі» цілої партії цієї небезпечної речовини. На цьому етапі ісламісти використовують Молдову частіше як перевалочний пункт на шляху до країн Близького Сходу, зокрема, Сирію. Займаються вони також продажем зброї представникам низки етнічних груп Молдови.

Серйозний резонанс мала висилка в вересні 2018 р. владою Молдови на прохання Туреччини групи з семи викладачів мережі молдавсько-турецьких ліцеїв «Orizont». На їхню адресу турецьким керівництвом були висунуті звинувачення в тому, що вони виконують розпорядження головного ворога чинного Президента Туреччини Р.Т.Ердогана і фактично є його агентурою в Молдові. Вже на наступний день, 7 вересня, їх прихильники провели акції протесту біля посольства Молдови в Німеччині, і дипмісія була змушена на кілька годин призупинити свою роботу.

Серйозною проблемою залишаються і молдавські найманці, які воювали на Донбасі проти законної влади України. Вже у 2015-2017 рр. влада Молдови стала вживати заходів щодо припинення діяльності колишніх найманців, що воювали на сході України, з числа жителів нашої країни. Протягом цих років отримали різні терміни тюремного ув’язнення 13 з понад 50 осіб, яким було пред’явлено таке звинувачення. Ще 28 найманців були оголошені в розшук. До 2018 р. СІБ Молдови виявив 56 осіб, які воювали в Донбасі на боці сепаратистів, але за неофіційними даними, їх число становить не менше 100 чоловік. Близько 70% молдавських найманців, які воюють в Донбасі, походять із соціально вразливих сімей і не працевлаштовані. У той же час, половина з тих, хто бореться на боці сепаратистів, родом з Придністровського регіону, а також АТО Гагауз Ері. Допомога у вербуванні громадян Молдови для бойових дій в Донбасі проти влади України, як було встановлено, надавали в південних районах нашої країни і ряд співробітників посольства Росії в Молдові. П’ятеро з них були затримані, оголошені персонами нон грату і покинули Молдову. Російський МЗС намагався незграбно виправдовувати дії своїх дипломатів, обізвавши устами заступника міністра закордонних справ РФ Г.Карасіна інформацію про справжні причини їх висилки нібито «порожньою балаканиною».

Ще більш небезпечним явищем стало те, що учасники боїв в Донбасі, уродженці Молдови в останні роки стали об’єднуватися в злочинні угруповання. У них регулярно знаходять величезні арсенали сучасної зброї та боєприпасів — автомати, пістолети, тротилові шашки, гранати різних видів, гранатомети і навіть протитанкові міни, не рахуючи холодної зброї. Але, незважаючи на вжиті заходи, їх кількість продовжує зростати, що змушує нас обґрунтовано припустити, що число тих, хто реально воював на Донбасі жителів Молдови — сотні, а то може і тисячі осіб. Серед них потрібно проводити як серйозну роз’яснювальну роботу, так і, в відношенні найбільш небезпечних, застосовувати арешти і тюремні терміни. Подібні заходи є абсолютно необхідними, якщо ми хочемо зберегти мир і спокій на землі Молдови.

 

Руслан Шевченко,

політичний аналітик, доктор історії (Кишинів)