КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ПЕРЕОЗБРОЄННЯ БІЛОРУСІ. Частина 2

Завдяки Росії Білорусь розгорнула полк з новими ЗРК«ТОР-М2». У Збройних силах Білорусі створена нова військова частина, озброєна зенітним ракетним комплексом ППО «Тор-М2» (Повідомлення прес-служби Міноборони країни 04.12.2017). «1 грудня на аеродромі у Барановичах відбулася урочиста церемонія відродження гвардійського 1146 го зенітного ракетного полку», — йдеться в повідомленні Міноборони. Основне призначення полку — виконання поставлених завдань з протиповітряної оборони в заданому районі. «Мобільний та озброєний зенітним ракетним комплексом ППО» Тор-М2 «полк здатний боротися з балістичними повітряними цілями і крилатими ракетами на різних висотах», — відзначили в Міноборони. У наступному році планується перевірити готовність полку виконувати завдання за призначенням бойовими стрільбами на полігоні Ашулук, додали в прес-службі.

Росія має намір розмістить своє озброєння на білоруських військових складах[1]. Так, 6  грудня 2017 року відповідну постанову підписав прем’єр-міністр Білорусі Андрій Кобяко, вона вже з’явилася на національному правовому інтернет-порталі. Згідно з цим документом Міноборони Білорусі доручено запропонувати проект програми на розгляд Ради міністрів Союзної держави Білорусі і Росії. Про це повідомило «Радыё Свобода».
Повністю документ, підготовлений військовими, називається проектом «Програми Союзної держави» вдосконалення об’єктів військової інфраструктури, що плануються для спільного використання в інтересах забезпечення регіонального угруповання військ Республіки Білорусь і Російської Федерації «.

Мінськ встав на шлях згортання торгівлі з Києвом військовою продукцією, щоб не дратувати Москву. Зокрема, побоюючись негативної реакції Росії, Білорусь максимально згорнула торгівлю з Україною продукцією і технологіями військового і подвійного призначення, спільну роботу в цій сфері. Одним із прикладів успішного білорусько-українського військово-технічного співробітництва до недавнього часу був ПТРК спільного виробництва «Скіф». Однак нині військово-технічне співробітництво (ВТС) між Білоруссю і Україною нині скорочено через необхідність зберегти імідж Мінську як переговорного майданчика із врегулювання конфлікту на сході України. Так заявив 31 січня під представникам ЗМІ голова Державного військово-промислового комітету Білорусі Олег Двігалев.

Поряд з системами наведення протитанкових ракет, Київ більше не отримує і іншу білоруську військову оптику: снайперські приціли, прилади нічного бачення. У недалекому минулому білоруські та українські організації, що працюють над створенням озброєнь, робили спроби співпрацювати і в сфері сучасних зенітних ракетних комплексів (ЗРК). Як приклад, можна привести проект створення автономного мобільного ЗРК «Стилет» за допомогою глибокої модернізації відомого радянського мобільного автономного ЗРК дивізійної ланки ППО «Оса-АКМ». «Стилет» призначений для захисту підрозділів сухопутних військ, промислових і військових об’єктів від ударів сучасних і перспективних засобів повітряного нападу всіх типів, що летять на гранично малих, малих і середніх висотах з ефективною поверхнею розсіювання 0,03 кв. м і більше.

При цьому Мінськ вважає пріоритетним військове співробітництво з Москвою і партнерами по ОДКБ[2]. Військово-політичне співробітництво в рамках Союзної держави і Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) залишається пріоритетним для Білорусії. Про це заявив начальник департаменту міжнародного військового співробітництва міністерства оборони Білорусі Олег Воїнов. «Країнам Заходу ми завжди говоримо, що Росія — наш стратегічний союзник. Ми не будемо міняти свої відносини на якісь миттєві вигоди. Тому ОДКБ, Союзна держава — наші пріоритети у військовій політиці», — зазначив уповноважений представник Міноборони.

Воїнов констатував посилення концентрації сил і засобів у західних кордонів Білорусі. «Це виражається в чисельності збройних сил суміжних держав, зростанні військових бюджетів, збільшення кількості навчань і чисельності залучених до них військ», — уточнив глава департаменту. «Ми говоримо нашим партнерам, що це їх суверенне право, в яких союзах перебувати, які маневри проводити. Але ми хотіли б виробити механізми, які змогли б не допустити подальшої ескалації», — сказав Воїнов.

В 2017 році Збройні сили Білорусі «інспектували 19 держав, було проведено 29 заходів контролю, над територією республіки проходило 66 спостережних польотів». «Жодного зауваження в питаннях верифікації висунуто не було. Це говорить про те, що Республіка Білорусь виконує всі взяті на себе зобов’язання», — заявив представник Міноборони Білорусі.

 

ОПК Республіки Білорусь. Власні набутки

Оборонна промисловість за останні два роки поставила в білоруську армію більше 1,5 тис. нових і модернізованих зразків озброєння і техніки, повідомили в Державному військово-промисловому комітеті Білорусі (30.10.2017). Як повідомив перший заступник голови ДВПК Ігор Демиденко в інтерв’ю журналу «ВПК. Білорусь», «діяльність оборонних підприємств тільки за останні два роки сприяла постачанню в Збройні сили більше 1,5 тис. одиниць нових, модернізованих і відремонтованих зразків ОВТ (озброєння та військової техніки) — засоби вогневого ураження, зв’язку та радіоелектронної боротьби, засоби рухливості, БАК і інші «. Він нагадав, що главою держави була поставлена ​​задача створення повного замкнутого циклу виробництва перспективних зразків ОВТ: від засобів рухливості до засобів ураження. «Хочу зауважити, що, виконуючи поставлене президентом Республіки Білорусь завдання, за багатьма зразками і напрямками ми вийшли на повний цикл виробництва. Якщо років 10 тому ми на 90% можливостей працювали на іноземних замовників, то зараз у нас достатній відсоток продукції військового призначення поставляється на внутрішній ринок. При цьому зросла кількість зразків техніки, що поставляються Збройним Силам «, — продовжив І.Деміденко. Він нагадав, що Держкомвійськпром визначено державним замовником з найбільш важливих розробок систем і комплексів ОВТ. «Серед проектів, яким приділяється пріоритетне значення, можна назвати засоби вогневого ураження; бойові легкоброньовані автомобілі різного класу і призначення, створені на базі єдиного шасі, інтегровані з індивідуальними і груповими бойовими системами військовослужбовців; роботизована і безпілотна техніка, об’єднана в мережу бойових і забезпечують платформ», — поінформував І.Деміденко. За його словами, за кожном з напрямків визначено головні організації-виконавці, серед яких є організації різних форм власності, в тому числі приватні компанії.

«Зброя XXI століття — високоінтелектуальне. Тому цілком закономірно, що основу продукції білоруської оборонки складають створені на базі новітніх інформаційних і телекомунікаційних технологій зразки. Основу сучасної військової техніки, безумовно, — IT-технології: електронна складова, компоненти. Ми дійсно маємо досить серйозний авторитет в розробці програмного забезпечення, систем управління і в інших IT-технологіях, з якою рахуються в усьому світі», — вважає І.Деміденко. Він додав, що ще одним важливим напрямком є ​​модернізація зразків ОВТ. «За допомогою новітніх розробок ми намагаємося давати друге життя і радянському «металу». Якісна модернізація дозволяє розкрити максимально увесь потенціал ОВТ, які перебувають на озброєнні, і привести їх у відповідність до сучасних вимог збройної боротьби з найменшими витратами для держави», — сказав перший заступник голови ДВПК. При цьому він звернув увагу, що велика частина білоруської оборонної промисловості, як і раніше, орієнтована на російський ринок.

«Необхідно відзначити, що за минулий з розпаду Радянського Союзу час білоруські підприємства здійснили потужний ривок вперед, освоївши розробку і виробництво високотехнологічних та інтелектуальних зразків ОВТ, що відповідають найсучаснішим стандартам. При цьому більшість підприємств як і раніше орієнтоване на російську оборонку. Багато білоруські організації поставляють російським суміжників елементну базу, радіоелектронні пристрої, засоби рухливості під різні варіанти озброєння, комплекси і системи управ ення вогнем бронетанкової техніки і т.д. «, — заявив І.Деміденко. Він підкреслив, що ОПК Білорусі та Росії необхідні процеси об’єднання зусиль на рівноправних умовах. «Мова саме про об’єднання зусиль, розвитку і зміцненні наукомістких виробництв, підвищення нашого спільного науково-технічного потенціалу. Тільки спільний російсько-білоруський тандем дозволяє створювати не тільки кращі, а й унікальні зразки ОВТ», — підсумував І.Деміденко.

 

ПОВНУ ВЕРСІЮ ОГЛЯДУ МОЖНА ПРОЧИТАТИ У БЛИЖЧОМУ ВИПУСКУ БЮЛЕТЕНЯ «ВИКЛИКИ І РИЗИКИ»…

[1] https://ukr.segodnya.ua/world/wnews/rossiya-razmestit-svoe-vooruzhenie-na-belorusskih-voennyh-skladah-1097412.html

 

 

 

[2] http://www.belvpo.com/ru/91067.html

 

 

 

Дмитро Бадрак,

Центру досліджень армії, конверсії і роззброєння