ЗБРОЙНІ СИЛИ КРАЇН ВИШЕГРАДСЬКОЇ ГРУПИ: БЛИЗЬКО, АЛЕ ПОРІЗНО (ч. ІІ)

Словаччина

У вересні 2016 р. Рада безпеки і уряд Словацької Республіки затвердили так звану «Білу книгу», підготовлену міністерством національної оборони (МНО), яка підсумовувала результати реалізації попередньої версії цього документа і визначала нові пріоритети на шляху підвищення оборонної спроможності країни. Згідно з прийнятим раніше «Довгостроковим планом національної оборони до 2030 р.», на модернізацію Збройних сил СР передбачається виділити майже 6,5 млрд. євро. Зараз на бюджет МНО витрачається 1,1 % ВВП Словаччини (близько 900 млн. євро). Очікується, що цей рівень збільшиться до 1,6 % ВВП у 2020 р. та 2,0 % ВВП до 2024 р.

Чисельність словацького війська складає 17,5 тисяч осіб (у 2001 р. – 33 тисячі осіб), з яких 4,8 тисячі – цивільний персонал. У 2002-2005 рр. відбувся перехід від загального військового обов’язку до комплектування ЗС за контрактом.

Сухопутні війська (понад 9 тисяч осіб) складаються з 2 механізованих бригад, бригади підтримки, окремого розвідувального полку, артилерійського дивізіону, інженерного батальйону і батальйону хімічного захисту. На озброєнні у СВ – радянські танки «Т-72» (30 одиниць) та БМП-1 і БМП-2 (136 одиниць), чехословацько-польські БТР «ОТ-64» та словацькі «Tatrapan» (15). Артилерія складається з вітчизняних 155-мм самохідних артилерійських установок (САУ) «Zuzana» і 152-мм «Dana» чеського виробництва. Недавно закуплена партія 84-мм шведських ручних протитанкових гранатометів «Carl-Gustaf» останньої модифікації та чеських автоматів «BREN». У планах МНО — придбання 81-ї нової бронемашини (більш за все, це буде БТР «AMV» фінського виробництва), універсальних БТР «Aligator» німецького виробництва та модернізація 18 бойових розвідувальних машин «Svatava» чехословацького виробництва, пристосованих для потреб створеного батальйону швидкого реагування.

 

На озброєнні у ВПС (майже 4 тисячі осіб) стоять 12 винищувачів «Міг-29АС/УБС» радянського виробництва, 15 чехословацьких навчальних літаків «L-39», 2 італійсько-американські транспортні літаки «C-27J», 5 модернізованих десантно-транспортних вертольотів «Mi-17» та 4 вертольоти «Mi-17», призначені для пошуково-рятувальних операцій (усі – радянського виробництва). Їх ресурс вичерпується у 2019 р., тому на їх заміну Словаччина закупить 7 американських вертольотів «Black Hawk UH-60M». Всього ж для підтримання оперативних можливостей авіації потрібно, як мінімум, 18 вертольотів. Братислава розглядає два варіанти придбання нових багатоцільових літаків: американського «F-16» або шведського «JAS-39C/D Gripen». Договір з РФ про обслуговування техніки, виробленої в СРСР, закінчується восени 2019 р.

Як і в Чехії, у Словаччині використовуються радянські зенітно-ракетні комплекси (ЗРК) «2K12» («Куб») та «С-300ПМУ» (5 батарей і 1 батарея, відповідно). Крім того, в експлуатації знаходяться радянські переносні зенітно-ракетні комплекси «Ігла-2» та «Стріла-2М», які використовуються разом із автоматизованою системою управління «Astra» словацького виробництва на базі словацького БТР «Tatrapan». Згадана вище «Біла книга» наголошує на важливості зміцнення ППО і передбачає заміну або модернізацію ЗРК. Планується теж закупити 3-4 трикоординатні радіолокаційні станції (РЛС) на суму близько 100 млн. доларів на заміну радянських двокоординатних РЛС «П-37» та радіовисотомірів «ПРВ-11».

Словацький ВПК, подібно до чеського, переживав складні часи через відсутність достатньої кількості замовлень та обмеження можливостей, викликаного нав’язуванням йому невигідних угод з російськими компаніями  з обслуговування та ремонту радянського озброєння. Але останнім часом ситуація стала покращуватися.  У 2015 р. підприємства «ZVS Holding a.s.» і «ZVS Impex a.s.» об’єдналися з приватною фірмою «MSM Martin» і створили групу компаній «MSM», яка працює на оборонну промисловість. «ZVS Holdings a.s.» є відомим виробником боєприпасів та стрілецької зброї. Фірма «EVPŬ Defense» — розробник  дистанційно-керованого бойового модуля «TURRA-30», постачає, в основному, електронні, оптоелектронні системи та системи управління. Компанія «Konstrukta Defense» нещодавно представила 155-мм самохідну артилерійську установку «EVA». У пакеті пропозицій також 81-мм та 98-мм міномети.

 

Угорщина

Річний оборонний бюджет країни становить 1,2 млрд. доларів (1 % ВВП). Згідно з «Довгостроковим планом розвитку ЗС Угорщини до 2026 р.», передбачається поступове збільшення оборонних витрат: до 1,4 % ВВП у 2022 р. та 2 % ВВП у 2026 р. У 2018 р. 30 % бюджету міністерства оборони буде виділено на закупку нового озброєння та модернізацію армії.

Чисельність ЗС Угорщини – 31 тисяча осіб. У військовому резерві – понад 8 тисяч осіб, а до 2026 р. його чисельність планується збільшити до 20 тисяч. Сухопутні війська складаються з 2 піхотних бригад та батальйону спеціальних операцій. На їх озброєнні 44 танки «Т-72», близько 600 БТР-80/80А і 30 152-мм гармат-гаубиць «Д-20» (все – радянського виробництва).

Авіапарк ВПС складається з  12 літаків «JAS-39 Gripen» («позичені» у Швеції до 2026 р.), 4 транспортних «Ан-26», 9 навчальних машин «Як-52», 12 ударних вертольотів «Мі-24» (практично, зняті з експлуатації) і 12 десантно-транспортних вертольотів «Мі-8Т/17» (все — радянського виробництва). У 2017 р. Угорщина оголосила про намір придбати 2 європейські літаки «А-319»  для забезпечення реалізації завдань у рамках місій НАТО. У перспективі передбачено замінити «Як-52» новою машиною, а літаки «JAS-39 Gripen» доозброїти американськими авіаційними бомбами з лазерним наведенням «GBU-12». Одним із пріоритетів модернізації угорської армії є придбання нових вертольотів, при чому вони не обов’язково, як заявляють в уряді, мають бути закуплені у партнерів по НАТО. На кошти США планується відремонтувати та переоснастити новою технікою авіабазу Кечкемет. Важливим завданням також є створення спеціальних структур, призначених для забезпечення кібербезпеки.

Основою ППО є 16 модернізованих радянських ЗРК «2K12» («Куб»), 45 французьких ЗРК «Mistral». Останні використовуються з командним пунктом «MCP SHORAR» (РЛС «X-TAR 25» німецького виробництва та французькі оптико-електронні приціли «Matis MP3»). На озброєнні теж перебувають 3 італійські РЛС «RAT-31DL», модернізовані радянські РЛС «П-18М», «П-37» та РЛС «ST-68U CZ» (виготовлена за радянською ліцензією). Передбачається закупка кількох нових трьохкоординатних РЛС.

З метою залучення додаткових коштів угорська армія періодично продає партіями зброю, накопичену на складах ще з часів розпуску Організації Варшавського договору. Наприклад, у 2013 р. на експорт пішли, зокрема, літаки «Міг-29» і танки «Т-72».

Сьогодні Угорщина закупає сучасне озброєння, в основному, за кордоном. Свого часу країна мала розвинений ВПК, але він почав занепадати у 1990-і роки. Стрілецька зброя, вироблена компанією «Fegyver- és Gepgyár», колись користувалася значною популярністю серед партизанських та повстанських рухів у країнах «третього світу». Зараз у місті Дьєр для потреб армії виготовляється вантажівка «Rába H25».

 

Угорський уряд має намір поступово відроджувати національний ВПК, випускаючи власну продукцію у сферах, пов’язаних із комунікаційними та інформаційними системами і кібербезпекою.

Володимир Паливода, головний консультант  

                                    відділу проблем національної безпеки

                                      Національного інституту стратегічних досліджень